Місця пам’яті жертвам Голокосту в Україні: тоталітарна спадщина та історико-політичні виклики сьогодення

Автор(и)

  • Анатолій Подольський Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1704-9674

Ключові слова:

Голокост, антисемітизм, нацизм, сталінські репресії, політика пам’яті, Друга світова війна, українські євреї, українські роми

Анотація

Стаття присвячена дослідженню формування культури та політики пам’яті щодо жертв Голокосту. На прикладі міжнародного науково-дослідного й освітнього проєкту „Захистимо пам’ять”, що триває в Україні вже понад десять років, автор аналізує сучасний стан, тенденції, виклики й перспективи створення місць пам’яті та культури вшанування жертв Другої світової війни, зокрема, українських євреїв та ромів. Також у статті здійснено аналіз відмінностей у політиці пам’яті щодо жертв Голокосту в часи комуністичного режиму та в сучасній демократичній Україні. В період 1945−1991 років комуністична влада України забороняла окрему пам’ять про євреїв, жертв Голокосту, всі жертви націонал-соціалізму в роки Другої світової війни маркувались евфемізмом радянського режиму, як „мирні радянські громадяни”. Особливо жорстокою антисемітська політика була в період 1948−1953 років, коли ті українські євреї, що постраждали від нацистської окупації, потрапили під молох радянських післявоєнних репресій. Таким чином, була нівельована особливість трагічної долі єврейських громад у часи панування нацистської антисемітської ідеології та практики. СРСР заперечував ідентичність цивільних жертв нацистської окупації, передовсім євреїв і ромів. Тільки за часів суверенної України була відроджена й ідентичність, і пам’ять про них. Один з прикладів відновлення історичної пам’яті про цивільні жертви гітлерівського режиму на землях України став проєкт „Захистимо пам’ять”. Саме завдяки йому протягом 2010−2020 років на теренах п’яти областей України − Львівської, Рівненської, Волинської, Вінницької, Житомирської − було встановлено 20 меморіалів українським євреям і ромам, що були вбиті нацистськими каральними підрозділами та їх помічниками в період окупації України у 1941−1944 роках.

Посилання

Касьянов Г. Past continuous: історична політика 1980-х−2000-х. Україна та сусіди. Kиїв : Laurus, Антропос-Логос-Фільм, 2018. 420 с.

Киридон А. Гетеротопії пам’яті. Теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ : Ніка-Центр, 2016. 320 с.

Шаповал Ю. Політика пам’яті як механізм консолідації суспільства: український досвід. Політика суспільних реформ: стратегія, механізми, ресурси. Збірник наукових праць / за ред. О. О. Рафальського, О. М. Майбороди. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф Кураса НАН України, 2018. С. 408−431.

Політика і пам’ять. Дніпро − Запоріжжя − Одеса − Харків. Від 1990-х до сьогодні / О. Гайдай та ін. ; наук. ред. Г. Касьянов. Львів : ФОП Шумилович, 2018. 240 с.

Arkadi Zeltser. Unwelcome Memory: Holocaust Monuments in the Soviet Union. Yad Vashem Publications, 2019. 386 р.

Склокіна І. Офіційна радянська політика пам’яті про нацистську окупацію України (за матеріалами Харківської області), 1943−1985 рр: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Нац. акад. наук України. Ін-т історії України. Київ, 2014. 23 с.

Подольський А. Історична пам’ять про долю українських євреїв у добу Другої світової війни: сучасні суспільно-політичні та історіографічні тенденції і перспективи. Суспільно-політична активність та історична пам’ять єврейської спільноти в контексті євроінтеграції України. Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020. С. 84−101.

Роми: міфи та факти. Навчально-методичний посібник для вчителя з протидії ромофобії / авт.-упоряд. О. Войтенко, М. Тяглий. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту; КВІЦ, 2018. 140 с.

Костырченко Г. Тайная политика Сталина. Власть и антисемитизм. Москва, 2003. 778 с.

Пам’ятати заради життя. Матеріали „круглого столу” з приводу 40-річчя загибелі членів Єврейск. антифашист. ком. Київ, серп. 1992 р. / редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін. / упоряд.: Н. Ф. Горовська, Ю. І. Шаповал. Київ : Ін-т нац. відносин і політології АН України, 1993. 227 с.

Мадиевский С. А. Другие немцы. Сопротивление спасателей в Третьем рейхе. Москва, 2006. 112 c.

Люди не хочуть пригадувати через страх дізнатись про себе те, що не відповідає їх уявленням про себе. Інтерв’ю Ірини Славінської з Софією Андрухович. URL: https://hromadske.radio/podcasts/zustrichi/liudy-ne-khochutpryhaduvaty-cherez-strakh-dovidatys-shchos-nesumisne-z-uiavlenniamy-prosebe-sofiia-andrukhovych?fbclid=IwAR3NCi1u64Tzbujaoe-s7lJ3Y-7j6pYuoYtGdPLEbKHqp4J8X4tSihGIOI (дата звернення: 10.12.2020).

Проєкт „Захист і меморіалізація місць масових поховань євреїв України в роки Другої світової війни”. Сайт проєкту: URL: http://protecting-memory-ua.org/ (дата звернення: 27.01.2021).

Казакевич Божена. Звіт про діяльність проєкту „Захистимо пам’ять” упродовж 2018 року. Уроки Голокосту. 2018. № 4 (56). С. 13−14.

Український центр вивчення історії Голокосту. URL: http://www.holocaust.kiev.ua/ (дата звернення: 09.01.2021).

Захист і меморіалізація місць масових убивств євреїв України. URL: http://protecting-memory-ua.org/bakhiv/fotohalereia (дата звернення: 21.12.2020).

У Волинському селі Самари відкрили пам’ятник жертвам Голокосту. URL: https://day.kyiv.ua/uk/news/211215-u-volynskomu-seli-samary-vidkryly-pamyatnykzhertvam-golokostu (дата звернення: 16.11.2017).

Петровський-Штерн Йоханан. Антиімперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності / пер. з англ. Павла Грицака і Миколи Климчука; за ред. Вадима Дивнича; наук. ред. Ярина Цимбал. Київ : Критика, 2018. 432 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-03

Номер

Розділ

Політична культура та ідеологія