Керівництво для рецензентів

Редакційна політика журналу „Політичні дослідження” спрямована на дотримання принципів доброчесності та етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою. Діяльність редакційної колегії спирається на рекомендації Комітету з видавничої етики (Committee on Publication Ethics: http://publicationethics.org), а також на досвід авторитетних вітчизняних та зарубіжних видавництв, періодичних та продовжуваних видань.

Важливою умовою прийняття рукопису статті до друку є наявність результатів нових оригінальних наукових досліджень, які раніше не публікувалися.

Редакцією здійснюється перевірка на наявність запозичень без посилання на першоджерело з використанням програми "Unicheck".

Порядок рецензування. Настанови для рецензентів

До розгляду, рецензування й публікації приймаються рукописи статей науковців, аспірантів та здобувачів наукових ступенів, написані українською мовою (з анотацією українською та англійською мовами), які раніше не публікувалися та не були передані для публікації в інші видання (у тому числі – електронні).

Рукописи мають відповідати тематичним рубрикам журналу:

  • Теорія та історія політичної науки. Теоретико-методологічні засади політичної науки. Політична філософія.
  • Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
  • Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
  • Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
  • Етнополітологія та етнодержавознавство.

Усі рукописи статей підлягають подвійному „сліпому” рецензуванню. Кожному рукопису визначається щонайменше два "зовнішніх" рецензента. Рецензентам не повідомляється прізвище автора, авторам – не повідомляється прізвище рецензентів.

Рецензентами рукопису статті можуть бути члени групи рецензентів журналу „Політичні дослідження”.  За необхідності, редакцією залучаються інші експерти з-поміж авторитетних вітчизняних чи закордонних науковців.

Взаємодія між рецензентами та авторами рукописів статей забезпечується редакцією. Листування здійснюється в електронній формі з використанням адреси електронної пошти редакції або відповідального редактора.

Рецензенти у своєму висновку щодо публікації статті можуть спиратися на думки залучених ними експертів.

Результатом рецензування є оцінка рукопису, рекомендації та висновки рецензентів.

Основні критерії оцінки рукопису наукової статті (рецензування)

  1. Відповідність змісту статті тематиці журналу.
  2. Відповідність змісту статті її назві.
  3. Рівень пов’язаності з актуальними науковими та/чи практичними завданнями. Постановка проблеми.
  4. Наявність аналізу попередніх досліджень, в яких розкривається поставлена проблема.
  5. Наявність сформульованої мети та завдань статті.
  6. Відповідність структури статті поставленим завданням.
  7. Наявність елементів наукової новизни.
  8. Докладність та обгрунтованість викладу основного матеріалу дослідження.
  9. Коректність використання термінологічного та методологічного апарату.
  10. Наявність та обґрунтованість висновків, їх відповідність результатам теоретичного аналізу та/або емпіричним даним.
  11. Наявність визначення перспективи подальших досліджень.
  12. Рівень інформативності анотацій статті українською та англійською мовами, а також визначеного обсягу (не менше 1800 та не більше 2500 друкованих знаків).
  13. Відповідність змісту статті ключових слів.
  14. Відповідність мови статті науковому стилю.
  15. Доречність та якість наведених таблиць та рисунків (за наявності).
  16. Коректність цитувань (за наявності) та посилань на джерела.
  17. Оцінка оформлення тексту та дотримання вимог щодо бібліографічного опису списку використаних джерел та літератури.
    Також рецензент вносить пропозиції щодо відповідності рукопису тій чи тій тематичній рубриці журналу, висловлює (за наявності) зауваження до рукопису статті та пропозиції (за наявності) щодо доопрацювання статті.