Кризи політичного розвитку в Україні: причини та зміст

Автор(и)

  • Галина Зеленько Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7219-4703

Ключові слова:

кризи політичного розвитку, криза ідентичності, криза розподілу, криза участі, криза проникнення, криза легітимності, фінансово-політичні групи, політична інституціоналізація, політичний режим

Анотація

Кризи політичного розвитку притаманні країнам, що переходять від авторитарного політичного режиму до демократичного. На відміну від політичних криз, кризи політичного розвитку притаманні саме транзитним суспільствам. Вони зазвичай мають значно глибші і фундаментальніші причини, пов’язані з якістю авторитарного політичного режиму, характером трансформаційних змін, і є значно тривалішими. У статті проаналізовано кризи політичного розвитку, які проявляються в Україні у ході трансформації політичного режиму, серед яких криза ідентичності, розподілу, участі, проникнення та легітимності. Доведено, що криза ідентичності характеризується розпадом ідеалів та цінностей, які домінували у політичній культурі попереднього періоду; криза розподілу полягає у нездатності правлячої еліти забезпечити прийнятне для суспільства зростання матеріального добробуту і його розподілу, що спричиняє соціальне розшарування і є постійним джерелом суспільно-політичних конфліктів; криза проникнення проявляється у зниженні здатності органів державної влади здійснювати функції, притаманні державі, що ускладнює проведення реформ і керованість державою; криза участі проявляється через створення правлячим класом штучних перешкод для включення в політичне життя груп, які претендують на владу, або спричинена пасивністю суспільства, внаслідок чого починають превалювати неконвенційні форми політичної участі; криза легітимності проявляється у низькій ефективності конституційної моделі організації влади і виникає внаслідок неузгодженості цілей і цінностей правлячого режиму з уявленнями більшості громадян про норми справедливого правління. Поєднання цих криз створює кризовий синдром модернізації і стримує розвиток держави загалом. У висновках сформульовано інструменти інституційного характеру, застосовуючи які, можна знизити негативні наслідки криз політичного розвитку.

 

Посилання

Кармазіна М. С. Криза політична. Політична енциклопедія. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 373–374.

Кармазіна М. Тридцять років української багатопартійності (кінець 1990 – початок 2020 рр.). Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020. 88 с.

Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Київ : Інститут соціології НАН України, 2016. 547 с.

Оцінка громадянами ситуації в країні, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, електоральні орієнтації громадян (жовтень – листопад 2020 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-riven-doviry-do-sotsialnykh-instytutiv-ta-politykiv-elektoralni-oriientatsii-gromadian-zhovten-lystopad-2020r (дата звернення 21.07.2021).

Головаха Є. В Україні зі свободою менше проблем, ніж з відповідальністю. Свободу ми так чи інакше собі забезпечили. URL: https://censor.net/ru/resonance/3284246/v_ukran_z_svobodoyu_menshe_problem_nj_z_vdpovdalnstyu_svobodu_mi_tak_chi_nakshe_sob_zabezpechili_vgen?fbclid=IwAR0JYf5eV7ZZ1BoiOwX5y29O6dvpoWCeBGCEdPJceI0MJ1G1aPm0sretDoI (дата звернення 24.08.2021).

Закрытый клуб олигархов: сливки финансового общества. Новое время. № 21, 7 июня 2018. С. 18–22.

Політичний процес у незалежній Україні: підсумки і проблеми. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2021. 704 с.

Мельников К. В. Неопатримониализм: классификация как способ преодоления концептных натяжек. Полис. 2018. № 2. С. 68–81.

Політичний процес у незалежній Україні: підсумки і проблеми. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2021. 704 с.

Політичне поле України у ситуації суспільної кризи: влада, опозиція, політичні партії, громадські організації / за ред. О. М. Майбороди. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020. 264 с.

Демократизація політичних інститутів і суспільний розвиток в Україні. Збірник наукових праць / за ред. О. О. Рафальського, О. М. Майбороди. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. 432 с.

Політика суспільних реформ: стратегія, механізми, ресурси / за ред. О. О. Рафальського, О. М. Майбороди. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2018. 478 с.

Інституційні зміни політичної системи України: оцінка стану, тенденції розвитку. Наукова доповідь / за ред. Г. І. Зеленько. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2014. 164 с.

Fisun O. The Future of Ukraine's Neopatrimonial Democracy. PONARS Eurasia Policy Memo. 2015. October. No. 394. Р. 2.

Гельман В. Politics versus policy: технократические ловушки постсоветских преобразований: Санкт-Петербург : Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2017. 38 с. (Серия препринтов; М-55/17; Центр исследований модернизации).

Кількість суб’єктів ЄДРПОУ за організаційно-правовими формами господарювання. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 20.07.2021).

Шайгородський Ю. Громадянське суспільство в Україні: чинники й особливості формування. Сучасна українська політика. Київ : Центр соціальних комунікацій. 2013. Вип. 28. С. 323–334.

Майборода О. Перспективи партнерської моделі взаємодії між державою і суспільством у сучасній Україні: постановка проблеми. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2014. Вип. 3 (71). С. 9–10.

Наумова М. Динаміка громадянських цінностей українців і перспективи ефективної демократії. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін : зб. наук. праць. 2015. Вип. 2. Том 16. С. 239–249.

Резнік О. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Вип. 2 (16). Київ : Інститут соціології НАН України, 2015. С. 175–184.

Діяльність громадських об’єднань в Україні у 2014 році: стат. бюлетень. Держстат України / відп. за вип. О. Кармазіна. 2015. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/15/Arch_go_bl.htm (дата звернення 24.08.2021).

Стан та динаміка розвитку організацій громадянського суспільства України 2002–2013 роки : Звіт за даними дослідження / упоряд.: Любов Паливода. Kиїв : БФ „Творчий центр ТЦК”, 2014. 88 с.

Україна–2020: невиправдані очікування, неочікувані виклики. Підсумки року у дзеркалі громадської думки (грудень 2020 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ukraina2020-nevypravdani-ochikuvannia-neochikuvani-vyklyky-pidsumky-roku-u-dzerkali-gromadskoi-dumky-gruden-2020r (дата звернення 24.08.2021).

Про стан розвитку громадянського суспільства в Україні : аналіт. доповідь / Яблонський В. М., Балакірєва О. М. та ін.; за заг. ред. О. Корнієвського. Київ : НІСД, 2017. 56 с.

Петровський В. Кишенькова громадськість для органів влади. Дзеркало тижня. 2017. 15 квітня. URL: https://dt.ua/SOCIUM/kishenkova-gromadskist-dlya-organiv-vladi-239761_.html (дата звернення 24.08.2021).

Голуб А. Від prozorroсті до контролю. Тиждень. 2017. 13 лютого. URL: http://tyzhden. ua/Economics/185040 (дата звернення 23.08.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-08

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси