Антикризовий ресурс політики пам’яті в Україні
Ключові слова:
політика пам’яті, суспільний діалог, гібридна війна, комеморація, постпам’ять, постправда, цифрова мобільністьАнотація
У пропонованій статті розглядається політика пам’яті як інструмент подолання кризових явищ в українському суспільстві.
В умовах відкритого інформаційного суспільства пам’ять є ресурсом суспільного діалогу, який забезпечує конструювання конвенційного гранд-наративу, багатосторонню комунікацію різних груп і верств населення, пошуки можливостей порозуміння і примирення. В Україні дотепер немає загальносуспільного консенсусу щодо „чужого”, антиукраїнського характеру імперської та комуністичної влади, нав’язаної ззовні. Тривають політичні дискусії щодо інтерпретації російськоімперського і тоталітарного радянського минулого між носіями різних конфліктних моделей пам’яті – неорадянської, національно-державницької та ліберальної.
У постмайданний період в українському суспільстві апробується широкий інструментарій мнемоісторичної політики, пов’язаний із реаліями гібридної війни та потребою зміни акцентів у мові пам’яті. Суттєвим кроком у напрямі діалогічності практик комеморації й відходу від спекулятивного вербально-символічного арсеналу постправди стала декомунізація. Втілення нових акцентів політики пам’яті органічно пов’язане з цифровою мобільністю, яка забезпечує альтернативні платформи мнемоісторичних практик і розширює можливості пам’ятання, пригадування, переоцінки подій минулого у віртуальному комунікативному дискурсі.
Автором обґрунтовується теза про амбівалентність політики пам’яті в Україні, доводиться, що російський культурно-інформаційний вплив негативно впливає на процеси впровадження конструктивних напрямів політики пам’яті в Україні, налагодження національного діалогу.
Посилання
Ясперс К. Смысл и назначение истории / пер. с нем. Москва : Политиздат, 1991. 527 с.
Шаповал Ю. Політика пам’яті в сучасній Україні. URL: http://khpg.org/index.php?id=1230112797
Киридон А. „Історична пам’ять” у просторі політики пам’яті. Історичні і політологічні дослідження. Спеціальний випуск. 2018. № 3 (27). С. 45–53.
Розвінчуючи радянські міфи: Інститут національної пам’яті презентує відеопроект „Війна і міф”. URL: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/rozvinchuyuchy-radyanski-mify-instytut-nacionalnoyi-pamyati-prezentuye-videoproyekt-viyna-i-mif
Громенко С. 3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція. URL: http://www.istpravda.com.ua/articles/2019/05/18/155691/
Інтелігенція України вимагає підпорядкувати проект Бабин Яр Інституту нацпам’яті. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3029962-inteligencia-ukraini-vimagae-pidporadkuvati-proekt-babin-ar-institutu-nacpamati.html
Киридон А. Політика пам’яті в України (1991–2015 рр.). Україна – Європа – Світ. 2015. № 15. С. 244–250.
Грабовський С. Україна радянської доби: окупація чи колонізація? URL: https://day.kyiv.ua/uk/blog/polityka/ukrayina-radyanskoyi-doby-okupaciya-chy-kolonizaciya
Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України : аналіт. доповідь / Яблонський В. М., Лозовий В. С., Валевський О. Л., Здіорук С. І., Зубченко С. О. та ін.; за заг. ред. В. М. Яблонського. Київ : НІСД, 2019. 144 c.
Рюзен Й. Нові шляхи історичного мислення / пер. з нім. Львів : Літопис, 2010. 358 с.
Симоненко І. Концептуальні засади державної політики пам’яті : аналітична записка. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/konceptualni-zasadi-derzhavnoi-politiki-pamyati-analitichna
Бондар А. Політика пам’яті між революцією та війною. URL: https://www.dw.com/uk/андрій-бондар-політика-памяті-між-революцією-та-війною/a-39104554
Аберрация исторического восприятия. Почему украинская политика памяти конкурирует с еврейской и польской : Интервью. URL: https://evrejskaja-panorama.de/article.2019-08.aberratsiya-istoricheskogo-vospriyatiya.html
Ковальська-Павелко І. Мілітарні комеморативні практики як складова історичної пам’яті українського народу про Другу світову війну. Проблеми політичної історії України. 2020. Вип. 15. С. 168–180. DOI: https://doi.org/10.33287/11937
Український інститут національної пам’яті розпочинає всеукраїнську акцію #РодинніІсторіїВійни. URL: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/ukrayinskyy-instytut-nacionalnoyi-pamyati-rozpochynaye-vseukrayinsku-akciyu-rodynniistoriyiviyny
Стяжкіна О. Тюремний мартиролог: теперішнє минуле. URL: https://uamoderna.com/blogy/olena-styazhkina/stat1
Tregubov V. Ukrainians reject modern Russia’s WWII victory cult as geopolitical divide deepens. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ukrainians-reject-modern-russias-wwii-victory-cult-as-geopolitical-divide-deepens/
Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2031-19#Text
Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 558 с.
Як змінилися уподобання та інтереси українців до засобів масової інформації після виборів 2019 р. та початку пандемії COVID-19 : соціологічне опитування. URL: https://dif.org.ua/article/yak-zminilisya-upodobannya-ta-interesi-ukraintsiv-do-zasobiv-masovoi-informatsii-pislya-viboriv-2019-r-ta-pochatku-pandemii-covid 19#%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%9F%D0%90%D0%93%D0%90%D0%9D%D0%94%D0%98
До Дня захисника України : соціологічне опитування. URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/fbb3f3c52d452cdd1646d4a62b69dba5.html
Хирш М. Что такое постпамять? URL: https://urokiistorii.ru/article/53287
Лозинская А. „Стыд, подозрение и ностальгия”. Интервью с Эрнстом ван Альфеном. URL: https://urokiistorii.ru/article/52921
Щупак І. Українська політика пам’яті. Як пояснити те, що (не)пояснює Василь Расевич. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/5c138da1c6777/
Полтавець С. Політика пам’яті як аспект інформаційної безпеки: ефективність вітчизняної нормативної бази та здійснюваних заходів. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. Київ, 2017. Вип. 48. C. 667–682.
Перепелиця Г. Ідеологія „русского міра” як загроза безпеці світу та Україні (миру, безпеці, демократії та процвітанню). URL: http://r-studies.org/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=81655&lang=ukr
Оцінка радянського минулого. Травень 2020 : соціологічне опитування. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=950&page=1
Траба Р. „Другий бік пам’яті”: історичні досвіди та їх пам’ятання в Центрально-Східній Європі. URL: https://uamoderna.com/images/archiv/15/3_UM_15_PolitykaPamiati_Traba.pdf
Український інститут національної пам’яті. Нормативно-правові акти. URL: https://uinp.gov.ua/dokumenty/normatyvno-pravovi-akty-rozrobleni-v-instytuti/zakony
Törnquist-Plewa B., Yurchuk Y. Memory politics in contemporary Ukraine: Reflections from the postcolonial perspective. Memory Studies. 2017. № 12 (6). Р. 699–720.
Іваник М. Політика пам’яті: як це працює в Україні та Росії. URL: http://www.polukr.net/uk/blog/2018/11/42255/
Половинчак Ю. Мобілізаційний та маніпулятивний потенціал дискурсу соціальних медіа в умовах перехідного суспільства. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=448:sotsialni-media-2&catid=64&Itemid=376
Місця поховань. Місця захоронення військових. URL: http://mp.if.ua/
Хітрова Т. Медіатизація пам’яті в концепції соціокомунікаційного підходу. Соціальні комунікації. Поліграфія і видавнича справа. 2017. № 1 (73). С. 163–171.
Vosu E., Kõresaar E., Kuutma K. Mediation of memory: towards transdisciplinary perspectives in current memory studies. URL: http://www.kirj.ee/public/trames_pdf/2008/issue_3/trames-2008-3-243-263.pdf
Bhabha H. The Location of Culture. New York; London : Routledge, 1994. 440 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шаповал Юрій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/