М. Грушевський і концепція української соборності (1917—1918 рр.)

Автор(и)

  • Валерій Солдатенко Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2435-1123

Ключові слова:

Українська революція, широка національно-територіальна автономія, федерація, самостійність, соборництво, етнографічний принцип, етнічні території.

Анотація

У статті розкривається внесок М. Грушевського в обґрунтування концепції со­борності України. В історіографії доволі широко представлені публікації, присвячені з’ясуванню феномену розробки вченим і незмінним керів­ником Центральної Ради комплексної, багато- аспектної, багатогранної концепції Української національно-демократичної революції, тоді як її органічна, невіддільна (хоч, у певному сенсі, й самодостатня) складова - теоретичне формування проектів збирання в цілість етнічно споріднених гілок українства, територій, на яких вони мешкали, - значно рідше ставала предметом спеціального вивчення і оцінки, вільно чи мимоволі відсувалася на периферію аналізу. Як правило, увага зміщалася до подій кінця 1918 р. - початку 1919 р., коли історичний діяч уже не справляв на суспільні процеси такого впливу, як раніше. Однак фактом залишається те, що видатний інтелектуал, бездоганно володіючи науковою методологією та історичними даними, зокрема - статистикою, переконливо довів, що найнадійнішим, найбільш логічним і зрозумілим, за великим рахунком і в загальних смислах правомірним варіантом конструктивного руху до жаданої мети повинне бути неухильне дотримання етнографічного принципу.

На його основі були об’єктивно окреслені загальні межі розселення українського етносу і сформульовані конкретно прораховані реальні пропозиції (така робота була не простою і не одномоментною) щодо включення до складу відроджуваної держави на порайонному рівні (звісно, передусім у порубіжних випадках) історично сформованих земель, де безсумнівним переважаючим масивом було українство. В суперечливих і спірних ситуаціях, з урахуванням динаміки революційних змін передбачалося проведення місцевих референдумів і плебісцитів. Чесні, вивірені, справедливі підходи клалися в основу визначальних документів, якими скеровувався поточний і перспективний процес становлення української державності - Універсалів Центральної Ради та Конституції Української Народної Республіки. Теоретичні гіпотетичні вибудови були в подальшому серйозно підтверджені у своїй глибинній сутності життєвою практикою.

Автор доходить висновку, що означений аспект проблеми набуває особливого звучання і політичної актуальності у зв’язку зі сучасною інформаційною війною, в епіцентр якої останнім часом потрапив більше як сторічний досвід українського державотворення й передусім його соборницька складова.

 

Посилання

Грушевський М. На порозі Нової України. Гадки і мрії. ГрушевськийМ. Твори в 50 т. Т. 4. Кн. 1. Київ : Світ, 2004. С. 225—266.

Солдатенко В. Ф. Українська революція: концепція та історіографія. Київ : Науково-пошукове агентство „Книга пам’яті України”, 1997. 416 с.

Хміль І. На шляху відродження української державності (Український національний конгрес-з’їзд 6—8 квітня 1917 р.). Київ : Інститут історії України НАН України, 1994. 62 с.

Грушевський М. Звідки пішло українство і до чого воно йде. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ : Т-во „Знання” України, 1991. С. 38—52.

Винниченко В. Відродження нації. Заповіт борцям за визволення. Київ : КНИГА РОДУ, 2008. 800 с.

Грушевський М. Якої ми хочемо автономії і федерації. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ : Т-во „Знання” України, 1991. С. 121-132.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Т. 1. 4 березня — 9 грудня 1917 р. Київ : Наукова думка, 1996. 591 с.

Первая Всеобщая перепись населения Российской империи, 1897. Издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел. Санкт- Петербург, 1904. Т. XLL. С. 2.

Шибаев В. П. Этнический состав населения Европейской части Союза ССР. Ленинград : Издание Академии наук СССР, 1930. 298 с.

Господаренко Н. М. Государственное устройство Крыма, национальный и социальный состав населения полуострова. Крымский архив. 2000. № 6. С. 2.

Володарский Я. А., Елисеева О. И., Кабузан В. М. Население Крыма в конце XVIII — конце XX веков. Численность, размещение, этнический состав. Москва : Наука, 2003. 160 с.

Зарубин А. Г., Зарубин В. Г. Без победителей. Из истории гражданской войны в Крыму. 2-е изд., испр. и доп. Симферополь : АнтиквА, 2008. 681 с.

Солдатенко В. Ф. Россия — Крым — Украина. Опыт взаимоотношений в годы революции и Гражданской войны. Москва : Политическая энциклопедия, 2018. 240 с.

Солдатенко В. Ф. Дмитро Дорошенко. Gloria mundi. Політична еліта українського державотворення революційної доби (короткі нариси-портрети 1917-1920). Київ : Наукова думка, 2021. С. 126—142.

Нова Рада. 1917. 16 листопада.

Український національно-визвольний рух. Березень - листопад 1917 року : Док. і матеріали. Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2003. 1024 с.

Солдатенко В. Ф. Україна в революційну добу: історичні есе-хроніки. У 4-х т. Т. 1. Рік 1917. Харків : Прапор, 2008. 560 с.

Грушевський М. Україна дійде свого! Народня воля. 1917. 24 серпня.

Народня воля. 1917. 31 жовтня.

Нова Рада. 1917. 3 листопада.

Народня воля. 1918. 16 грудня.

Курас І. Ф., Солдатенко В. Ф. Кубань революційна: етнічні і соціальні вектори. Соборництво і регіоналізм в українському державотворенні (1917— 1920 рр.). Київ : ІПіЕнД НАН України, 2001. С. 7-20.

Вісник Ради народних міністрів Української Народної Республіки. 1918. 13 січня.

Бойцун М. Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880-1918. Київ : Rosa Luxemburg - Stiftung в Україні; ФОП Маслаков, 2020. 580 с.

Симоненко Р. Г. Брест: двобій війни і миру. Київ : Політвидав України, 1988. 277 с.

Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. Т. І. Доба Центральної Ради. Ужгород : Свобода, 1932. 416 с.

Берестейський мир. З нагоди 10-х роковин. 9.11.1918 - 9.11.1928. Спомини та матеріали. Львів - Київ : Червона калина, 1928. 319 с.

Держалюк М. Берестейський мир і Україна. Пам’ять століть. 1998. № 1. С. 41-51.

Чернин О. В дни мировой войны. Мемуары министра иностранных дел Австро-Венгрии. Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2005. 522 с.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Т. 2. 10 грудня 1917 р. - 29 квітня 1918 р. Київ : Наукова думка, 1997. 424 с.

Винниченко В. Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 - грудень 1919 р.]). Київ - Відень : Видавництво „Дзвін”, 1920. Ч. ІІ. 328 с.

Севрюк О. Брестський мир: Уривки зі споминів. Париж : Відбиток з „Українських вістей”, 1927. 16 с.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. Видання 2-е. Київ - Відень : Видавництво Корбуш, 1919. 578 с.

Народня воля. 1918. 21 березня.

Грушевський М. За Холмщину. На порозі Нової України. Статті і джерельні матеріяли. Нью-Йорк - Львів - Київ - Торонто - Мюнхен : Українське історичне товариство, 1992. С. 107-109.

Народня воля. 1918. 25 березня.

Грушевський М. На порозі Нової України. Гадки і мрії. Київ : Друкарня акціонерного товариства „Петро Барський”, 1918. 120 с.

Грушевський М. На порозі Нової України. Гадки і мрії. Київ : Т-во „Знання” України, 1992 р. 148 с.

Киевская мысль. 1918. 30 апреля.

Киевская мысль. 1918. 1 мая.

Народня воля. 1917. 16, 17, 18 грудня.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-27

Як цитувати

Солдатенко, В. (2022). М. Грушевський і концепція української соборності (1917—1918 рр.). Політичні дослідження / Political Studies, (1 (3).), 7–33. вилучено із http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/262019

Номер

Розділ

Теорія та історія політичної науки