Криза східного вектора зовнішньої політики України
Ключові слова:
зовнішня політика, східний зовнішньополітичний вектор України, російська агресія, імперський реваншизм, російсько-українська війна, національна безпекаАнотація
У статті проаналізовано сутність та причини кризи східного зовнішньополітичного вектора України. Акцентовано, що питання російського напряму зовнішньої політики України набуло своєї актуальності вже від моменту здобуття нею незалежності. Стрімкий сплеск наукового та експертного дискурсу припадає на 2014 та 2022 рр., коли, відповідно, розпочалася гібридна війна та відкрита агресія Росії проти України. На основі аналізу політологічного дискурсу зроблено висновок, що першоосновою кризи східного вектора зовнішньої політики України є передусім об’єктивний фактор агресивної імперської політики Росії, яка базується на євразійському реваншизмі - прагненні відродити тотальний вплив на пострадянському просторі.
Підтверджено, що розміщення на території України військово-морської бази РФ у Севастополі, а також втрата ядерного статусу поряд з різким економічним спадом позбавило її перспектив здобуття належного геополітичного статусу в умовах формування постбіполярного світопорядку. Відтак Україна фактично погодилась на розгортання російського Чорноморського Флоту на власній території. Така позиція, як доводять науковці, суперечила Концепції зовнішньої політики України від 1993 р., де ішлося про недопустимість присутності збройних сил інших держав на її території. Все це сприяло окупації Криму, інспірації Росією гібридного конфлікту на Донбасі у 2014 р. та відкритої збройної агресії у 2022 р.
Україна домоглася значних успіхів у протистоянні з реваншистською Росією, проти якої запроваджено масштабні санкції. Отримавши значну військово-технічну допомогу від Заходу, Україна зламала стратегічні плани Москви щодо позбавлення її державності та відновлення СРСР на значній частині пострадянського простору. У ході збройного протистояння з Росією Україна набула геополітичної суб’єктності та здобула перспективу вступу до ЄС. Також доведено, що Україна має значні перспективи отримання нового плану Маршалла задля повоєнної відбудови економіки та інфраструктури. При всьому Україна має підтримувати політику забезпечення технологічної трансформації та не відмовлятися від стратегії набуття повноправного членства в НАТО.
Посилання
Постанова Верховної Ради України „Про основні напрями зовнішньої політики України” від 2 липня 1993 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3360-12#Text (дата звернення: 11.05.2022).
Бойко О. Д. Україна: від путчу до Пущі (серпень - грудень 1991 р.) : монографія. Ніжин : ТОВ Вид-во „Аспект-Поліграф”, 2006. 224 с.
Мацієвський Ю. В. У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014). Чернівці : Книги - ХХІ, 2016. 552 с.
Сивак О. В. Формування та здійснення зовнішньої політики України (1990¬1999 рр.) : дис. ... к. політ. н.: 23.00.04. Київ, 2000. 208 с.
Алексієвець М., Секо Я. Зовнішня політика України: від багатовекторності до безальтернативності. Україна — Європа — Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2016. Вип. 17. 25-й річниці Незалежності України присвячено. С. 34-49.
Алексієвець М. М., Секо Я. П. Цивілізаційний аспект еволюції української зовнішньої політики в період незалежності. Україна — Європа — Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2009. Вип. 3. С. 12-24.
Конституція України. Київ : Юрінком, 1996. 80 с.
Івченко О. Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан : монографія. Київ : „РІЦ УАННП”, 1997. 688 с.
Кораблін С. Економічна база країни за 29 років. Тренди в цифрах до Дня Незалежності. Дзеркало тижня. 2020. 20 серпня. URL: https://zn.ua/ukr/ ukraina-1991-2020/spadok-i-spadkojemtsi-makroriven-za-29-rokiv-trendi-v-tsifrakh- do-dnja-nezalezhnosti.html (дата звернення: 19.05.2022).
Кудряченко А. Євроатлантичний поступ України та її відносини з Росією. Україна дипломатична. Науковий щорічник. 2009. Вип. 10. С. 772-786.
Горбулін В. „Гібридна війна” як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Дзеркало тижня. 2015. 23-30 січня. URL: http://gazeta.dt.ua/internal/ gibridna-viyna-yak-klyuchoviy-instrument-rosiyskoyi-geostrategiyi-revanshu-_.html (дата звернення: 20.04.2022).
Горбулін В. Хитромудра невизначеність нового світопорядку. Дзеркало тижня. 2016. 27 серпня - 2 вересня. URL: http://gazeta.dt.ua/intemal/hitromudra- neviznachenist-novogo-svitoporyadku-_.html (дата звернення: 11.05.2022).
Горбулін В. П., Власюк О. С., Кононенко С. В. Україна і Росія: дев’ятий вал чи китайська стіна : монографія. Київ : НІСД, 2015. 132 с.
Парахонський Б. О. Стратегічні інтереси України в країнах Чорноморського регіону та проблеми національної безпеки : монографія. Київ : НІСД, 2001. 134 с.
Перепелиця Г. М. Україна - Росія: війна в умовах співіснування : монографія. Київ : Стилос, 2015. 879 с.
Ткаченко В. Украина: испытание Майданом. Україна — Європа — Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2014. Вип. 13. С. 127-151.
Троян С. С. Українсько-російські відносини: інтеграційний вимір. Україна в сучасній системі дво- і багатосторонніх відносин (1991—2013 рр.) : монографія. Київ : [б. в.], 2014. С. 26-37.
Шергін С. О. Геополітичні пріоритети України і Росії в контексті неоєвразійської парадигми розвитку. Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2012. Вип. 18. С. 287-292.
Ожеван М. А. Глобальна війна стратегічних наративів: виклики та ризики для України. Стратегічні пріоритети. 2016. № 4 (41). С. 30-40.
Ожеван М. А. Неоімперська „доктрина Путіна” та „українська криза” в оцінках західних експертів. Регіональні стратегії США і Європи: зовнішньополітичний і безпековий вимір : кол. монографія. Київ : Центр вільної преси, 2016. С. 489-506.
Окситюк А. Аннексия Крыма - геополитическая потеря Украины. Правда. 2014. 4 июня. URL: https://www.pravda.com.Ua/rus/columns/2014/06/4/7027774/ (дата звернення: 18.05.2022).
Зінько І. Україна у новій геополітичній реальності: стратегічний посередник чи буфер? Вісник Львівського університету. Серія: „Міжнародні відносини”. 2012. Вип. 30. С.113-120.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / пер. с. англ. Т. Велимеева. Москва : Издательство АСТ, 2016. 640 с.
Маккиндер Х. Дж. Географическая ось истории. Полис. 1995. № 4. С. 162-169.
Мехэн А. Т. Влияние морской силы на историю 1660-1783. URL: http:// militera.lib.ru/science/mahan1/index.html (дата звернення: 16.05.2022).
Spykman N. America’s Strategy in World Politics. The United States and balance of Power. New York : Harcourt, Brace of Co, 1942. 500 p.
Ratzel F. Politische Geographie. München, Leipzig, Oldenbourg, 1897. 715 p.
Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы / пер. с англ. О. Ю. Уральской. Москва : Междунар. отношения, 1998. 256 с.
Шевцова Л. Кремль ищет более гибкую формулу удержания Украины на своей орбите. URL: https://www.obozrevatel.com/politics/26984-liliya-shevtsova-kreml- ischet-bolee-gibkuyu-formulu-uderzhaniya-ukrainyi-v-svoej-orbite.htm (дата звернення:
05.2022) .
Манкофф Дж. Как Путин получил Крым и потерял Украину. URL: http://www. globalaffairs.ru/global-processes/Poslednee-territorialnoe-priobretenie-RossiiKak-Putin- poluchil-Krym-i-poteryal-Ukrainu-16611 (дата звернення: 27.04.2022).
Mankoff J. Russian Foreign Policy: The Return of Great Power Politics. Lanham : Rowman & Littlefield, second edition, 2011. 359 p.
Mearsheimer J. Why the Ukraine Crisis Is the West’s Fault. The Liberal Delusions That Provoked Putin. Foreign Affairs. 2014. Vol. 93. N. 5. September/October. URL: https:// www.foreignaffairs.com/articles/russia-fsu/2014-08-18/why-ukraine-crisis-west-s-fault (дата звернення: 09.05.2022).
Treisman D. Why Putin Took Crimea. The Gambler in the Kremlin. Foreign Affairs. 2016. Vol. 95. N. 3. May/June. P. 47-54.
Фридман Дж. „Горячие” точки. Геополитика, кризис и будущее мира. Санкт-Петербург : Питер, 2016. 400 с.
Харпен М. Х. Війни Путіна. Чечня, Грузія, Україна: незасвоєні уроки минулого. Харків : Віват, 2015. 304 с.
Goble P. Forget the Soviet Union. Foreign Policy. 1992. N. 86. P. 56-65.
Johnson S. Russian Language in Decline as Post-Soviet States Reject it. Financial Times. 2017. 13 april. URL: https://www.ft.com/content/c42fbd1c-1e08-11e7-b7d3- 163f5a7f229c (дата звернення: 09.05.2022).
Kalb M. Imperial Gamble. Putin, Ukraine and the New Cold War. Washington : Brookings Institution Press, 2015. 230 p.
Motyl A. Russia’s Revisionist Claims on Ukraine and Moldova. URL: https:// www.kyivpost.com/article/opinion/op-ed/russias-revisionist-claims-on-ukraine-and- moldova-330636.html (дата звернення: 12.04.2022).
Стент А. Почему Америка и Россия не слышат друг друга? Взгляд Вашингтона на новейшую историю российско-американских отношений / пер. с англ. Е. Лалаян. Москва : Манн, Иванов и Фебер, 2015. 464 с.
Fukuyama F. Putin’s war on the liberal order. Financial Times. 4 march. URL: https://www.ft.com/content/d0331b51-5d0e-4132-9f97-c3f41c7d75b3 (дата звернення: 11.05.2022).
Шерр Дж. Жесткая дипломатия и мягкое принуждение: российское влияние за рубежом / пер. з англ. Київ : Заповіт, 2013. 152 с.
Isyar О. Definition and Management of International Crises. Perceptions: Journal of International Affairs. 2008. Vol. 13. Issue 3. P. 1-49.
Кудряченко А. Європейський вибір України: необхідність, реалії, перспективи. Світова та українська дипломатія: історичний досвід, сучасний стан, перспективи. 2009. № 15. С. 147-154.
Кудряченко А. Геополітичні дилеми сучасної України. Україна дипломатична. Науковий щорічник. 2006. Вип. 7. С. 502-523.
Мокляк С. П. Україна в сучасному геополітичному просторі та проблеми забезпечення її воєнної безпеки. Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2009. Вип. 15. С. 201-205.
Прийдун С. Історико-геополітичні передумови та основні етапи формування зовнішньополітичної діяльності України. Україна - Європа - Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : Історія, міжнародні відносини. 2017. Вип. 19. С. 79-90.
Прийдун С. В. Трансформація зовнішньої політики України: європейсько- атлантичний аспект (1991-2015) : дис. ...к. і. н.: 07.00.02. Тернопіль, 2019. 302 с.
Угода про створення Співдружності Незалежних Держав від 10 грудня 1991 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_077 (дата звернення: 11.05.2022).
Указ Президента України „Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України”. 5 квітня 1992 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209/92#Text (дата звернення: 21.04.2022).
Указ Президента Российской Федерации „О переходе под юрисдикцию Российской Федерации Черноморского флота”. 7 апреля 1992 г. URL: http:// kremlin.ru/acts/bank/1172 (дата звернення: 22.04.2022).
Адамович С. В. Фактор Чорноморського флоту Російської Федерації в суспільно-політичному житті України (1991-2012 рр.). Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2012. Вип. 22. С. 65-75.
Рибак Н. Б. Кримська проблема в українсько-російських міждержавних відносинах 1990-х рр. Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Держава та армія. 2014. № 809. С. 89-97.
Постанова ВР РФ № 2809-1 „Про правову оцінку рішень державної влади РРФСР зі зміни статусу Криму, прийнятих у 1954 р.”. 21 травня 1992 р. URL: https:// ru.wikisource.org/wiki/ (дата звернення: 09.04.2022).
Угода між Україною і Російською Федерацією про подальший розвиток міждержавних відносин від 23 червня 1992 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/643_018#Text (дата звернення: 09.04.2022).
Угода між Україною та Російською Федерацією про невідкладні заходи по формуванню Військово-Морських Сил України та Військово-Морського Флоту Росії на базі Чорноморського флоту. 17 червня 1993 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/643_046#Text (дата звернення: 09.04.2022).
Протокол про врегулювання проблем ЧФ. 3 вересня 1993 р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_054#Text (дата звернення: 19.05.2022).
Велігодський В. М. Кримська автономія в період діяльності політичного
режиму Ю. Мєшкова (лютий 1994 р. - березень 1995 р.). URL: http://dspace.nbuv. gov.ua/bitstream/handle/123456789/74510/19-Veligodskiy.pdf?sequence=1 (дата
звернення: 15.04.2022).
Світова гібридна війна: український фронт / за заг. ред. В. П. Горбуліна. Київ : НІСД, 2017. 496 с.
Российско-украинские отношения : сб. документов 1990-1997 / отв. ред. А. А. Загорский; сост. В. В. Лоскутов. Москва : МИД РФ, МИД Украины, 1998. 646 с.
Угода між Російською Федерацією і Україною щодо Чорноморського флоту. 9 червня 1995 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/643_082#Text (дата звернення: 02.05.2022).
Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування ЧФ на території України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/643_076#Text (дата звернення: 13.05.2022).
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 14 січня 1998 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643_006. (дата звернення: 21.04.2022).
Віднянський С. В., Мартинов А. Ю. Зовнішня політика України: еволюція концептуальних засад та проблеми реалізації. Український історичний журнал. 2011. № 4. С. 55-76.
Договір між Україною і РФ про українсько-російський державний кордон. 28 січня 2004 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_157#Text (дата звернення: 11.05.2022).
Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. 24 грудня 2003 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_205#Text (дата звернення: 12.05.2022).
Вітман К. М. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі як продовження дезінтеграції СРСР. Держава і право. 2010. № 48. С. 601-606.
Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. 21 квітня 2010 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_359#Text (дата звернення:
05.2022) .
Huseynov V. Revisiting the Ukraine crisis: realist reflections on causes and Consequences. CES Working Papers. 2017. Vol. IX. Issue 4. Р. 582-596.
Горбулин В. Как победить Россию в войне будущего. Киев : Брайт Букс, 2020. 256 с.
Умланд А. Роль и цели Кремля в „украинском” кризисе. URL: http://www. geopolitika.lt/index.php?artc=7120 (дата звернення: 19.04.2022).
Україна та Китай. Торговельно-економічне співробітництво. Посольство України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом).
URL: https://uatmic.com/posolstvo-ta-konsulstva-ukrainy-v-knr (дата звернення:
05.2022) .
Горін П. А. Українська дипломатія на Близькому Сході: Що заважає
просуванню українських інтересів. URL: https://ua.112.ua/statji/ukrainska-
dyplomatiia-na-blyzkomu-skhodi-shcho-zavazhaie-prosuvanniu-ukrainskykh- interesiv-385164.html (дата звернення: 09.04.2022).
У межах робочого візиту Володимира Зеленського до Туреччини підписано низку двосторонніх документів. Сайт Президента України. URL: https://www. president.gov.ua/news/u-mezhah-robochogo-vizitu-volodimira-zelenskogo-do- turechchi-67921 (дата звернення: 20.05.2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Кондратенко Олег
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
