Соціально-психологічний зміст та структура консолідації політичних груп (емпірична модель)
Ключові слова:
суспільна консолідація, соціально-психологічний зміст консолідації, ціннісно-орієнтаційна єдність, соціально-політичні мотиви, рефлексивний капітал групи, політичні групиАнотація
Явище консолідації вивчається в різних галузях наукового знання, що відбито в методологічних підходах до його дослідження: соціобіологічному, соціологічному, антропологічному, політологічному, соціально-психологічному. Солідарність (консолідацію) трактують як механізм, умову, форму, рівень, ознаку/властивість суспільно-політичного буття соціуму. У своїх крайніх варіантах вона здатна призвести до тоталітаризму й тиранії або бути його ознакою і симптомом.
У статті йдеться про групову консолідацію, яка має вияв у локальних групових об’єднаннях громадян. Зв’язок між учасниками в цих групах та їхня спільна діяльність формують ресурс (соціальний капітал), до якого може звертатися кожен учасник окремо та отримувати власні зиски.
Соціально-психологічний зміст солідарності (консолідації) відбито у варіантах її трактування, як: підтримка і допомога групі у розв’язанні завдань чи проблем, що у неї виникають; позитивне ставлення до своєї групи; узгодження дії членів групи, політичних ставлень, які вони поділяють, ідентичність; міра узгодженості позицій виборців і глибина вираженості політичної ідентифікації.
Зважаючи на наявні теоретико-методологічні напрацювання, вважаємо, що консолідація – це процес і результат відтворення ціннісно-орієнтаційної єдності групи за принципом коньюнкції, яка інтегрована зі соціально-політичними мотивами, образом політичного майбутнього, рефлексивним капіталом, груповою і політичною ідентичностями.
Встановлено, що найбільш суттєвими змістовними індикаторами консолідації групи виявилися: політичний мотив потреби у встановленні контакту, групова ідентичність, спільне уявлення щодо майбутнього країни, цінності патріотизму, націоналізму, монолітність, цінності прав особистості й демократії.
Посилання
Гончарук О. Раціональність та нераціональність в оцінці населенням України політичних та економічних змін. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін / за ред. В. Ворони, М. Шульги. Київ : Інститут соціології НАН України, 2003. 517 с.
Головаха Є., Горбачик А. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами „Європейського соціального дослідження” 2005–2007–2009–2011. Київ : Інститут соціології НАН України, 2012. 119 с.
Кононов И. Отношения Востока и Запада Украины: между прошлым и будущим. Україна. Схід – Захід: шлях до порозуміння : збірник статей. Луганськ : Знання, 2005. 146 с.
Axelrod R. The Evolution of Cooperation. New York : Basic Books, 1984. URL: https://ee.stanford.edu/~hellman/Breakthrough/book/pdfs/axelrod.pdf
Bowles S., Gintis H. A cooperative species: Human reciprocity and its evolution. Princeton University Press, 2011. 280 р.
Rand D., Nowak M. Human cooperation. Trends in Cognitive Sciences. 2013. No. 17 (8). P. 413–425. URL: https://stolkarjen.github.io/social-neurocognition/readings/Rand13.pdf
Darwin C. Perception in the lower animals. Nature. No. 7 (176). 1873. 360 р.
Becker H. Man in reciprocity: introductory lectures on culture, society and personality. 1956. 459 с.
Jaeggi A., Stevens J., Van Schaik C. Tolerant food sharing and reciprocity is precluded by despotism among bonobos but not chimpanzees. American Journal of Physical Anthropology. 2010. No. 143 (1). P. 41–51.
Гофман А. Солидарность или правила, Дюркгейм или Хайек? О двух формах социальной интеграции. Социологический ежегодник. Москва : ИНИОН РАН, 2013. С. 97–167.
Scruton R. Conservatism. Profile Books, Main edition. 2017. 176 р.
Klandermans B., van Stekelenburg J. Social Movements and the Dynamics of Collective Action. The Oxford Handbook of Political Psychology (Second Edition). 2013. 1008 р.
Траверсе Т. Психологічні детермінанти помилок політичного мислення. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2015. № 2. С. 332–338.
Окатов А. Проблема социальной солидарности в классической социологии. Вестник Тамбовского университета. Серия „Общественные науки”. 2017. Т. 3. Вып. 1 (9). С. 57–65.
Конт О. Дух позитивной философии. Санкт-Петербург, 2001. 162 с.
Weber M. Economy and Society: An Outline of Interpretive Sociology. Berkeley, CA : University of California Press, 1978. URL: https://coollib.com/b/392288-maks-veber-hozyaystvo-i-obschestvo-ocherki-ponimayuschey-sotsiologii/read
Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / пер. с фр. П. Юшкевича. Типография Г. М. Левинсона (1900). Москва : Наука, 1993. 575 с.
Molm L. The structure of reciprocity. Social psychology quarterly. 2010. No. 73 (2). Р. 119–131. URL: https://eric.ed.gov/?id=EJ886857
Lockwood B., Porcelli F., Redoano M., Bracco E., Liberini F., Sgroi D. The Effects of Social Capital on Government Performance and Turnover: Theory and Evidence from Italian Municipalities. The Warwick Economics Research Paper Series (TWERPS). 2020. No. 1284. University of Warwick, Department of Economics. URL: https://warwick.ac.uk/fac/soc/economics/research/workingpapers/2020/twerp_1284_-_lockwood.pdf
Локосов В., Шульц В. Основания консолидации общества (социологические аспекты). Москва : РИЦ ИСПИ РАН, 2008. 168 с.
Фролов П. Громадська думка: критерії та моделі консолідації. Наукові студії з соціальної та політичної психології. Київ : Міленіум, 2014. С. 234–244.
Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. Москва : Academia-Центр, 1995. 336 с.
Кармадонов О. Семантика политического пространства. Опыт кросскультурного транссимволического анализа. Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. № 4. С. 78–89.
Полюшкевич О. Социальная эмпатия: вопросы консолидации общества. Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. 2015. № 6 (130). С. 3–18.
Bruner J. The process of education. Harvard University Press, 1960. 97 p.
Harari Y. Sapiens : a brief history of humankind. New York : Harper, 2015. 464 р.
Russell M. Parliamentary party cohesion: Some explanations from psychology. Party Politics. 2014. No. 20 (5). P. 712–723.
Broockman D. Do female politicians empower women to vote or run for office? A regression discontinuity approach. Electoral Studies. 2014. No. 34. C. 190–204.
Баумейстер А. Філософія права. Київ : ВПЦ „Київський університет”, 2011. 311 с.
Lupton R., Smallpage S., Enders A. Values and political predispositions in the age of polarization: Examining the relationship between partisanship and ideology in the United States, 1988–2012. British Journal of Political Science. 2020. No. 50 (1). P. 241–260.
Druckman J., Peterson E., Slothuus R. How elite partisan polarization affects public opinion formation. American Political Science Review. 2013. No. 107 (1). P. 57–79.
Groenendyk E. Competing motives in a polarized electorate: Political responsiveness, identity defensiveness, and the rise of partisan antipathy. Political Psychology. 2018. No. 39. P. 159–171.
Abramowitz A. The disappearing center: Engaged citizens, polarization, and American democracy. Yale University Press, 2010. 224 c.
Levendusky M. The partisan sort. How liberals became democrats and conservatives became republicans. The University of Chicago Press, 2009. 200 р.
Лиотар Ж. Состояние постмодерна / пер. с фр. Н. А. Шматко. Москва : Институт экспериментальной социологии. СПб. : АЛЕТЕЙЯ, 1979. 160 с.
Фуко М. Археология знания. Киев : Ника-Центр, 1996. 417 с.
Murphy F. Seeking solidarity through food: the growth of asylum seeker and refugee food initiatives in Ireland. Studies in Arts and Humanities. 2019. No. (4). URL: https://www.sahjournal.com/article/id/6076/
Craig M., Badaan V., Brown R. Acting for whom, against what? Group membership and multiple paths to engagement in social change. Current Opinion in Psychology. 2020. No. 35. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32305036/39.
Louis W., Thomas E., Chapman C., Achia T., Wibisono S., Mirnajafi Z., Droogendyk L. Emerging research on intergroup prosociality: Group members' charitable giving, positive contact, allyship, and solidarity with others. Social and Personality Psychology Compass. 2019. No. (13). URL: https://compass.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/spc3.12436
Шмиттер Ф. Размышления о гражданском обществе и консолидации демократии. Полис. 1996. № 5. С. 16–27.
Parsa M. Economic development and political transformation. Theory and Society. 1985. No. 14 (5). URL: https://philpapers.org/rec/PAREDA
Арендт Х. Истоки тоталитаризма. Москва : ЦентрКом, 1996. 672 с.
Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика Просвещения. Философские фрагменты / пер. с нем. М. Кузнецова. Москва–Санкт-Петербург : Медиум, Ювента, 1997. 312 с.
Subašić E., Reynolds K. J., Turner J. C. The Political Solidarity Model of Social Change: Dynamics of Self-Categorization in Intergroup Power Relations. Personality and Social Psychology Review. 2008. No. 12 (4). URL: https://www.researchgate.net/publication/23391283_The_Political_Solidarity_Model_of_Social_Change_Dynamics_of_Self-Categorization_in_Intergroup_Power_Relations
Kankaraš M., Moors G. Measurement Equivalence in Solidarity Attitudes in Europe. International Sociology. 2009. No. 24 (4). URL: https://www.researchgate.net/publication/233870843_Measurement_Equivalence_in_Solidarity_Attitudes_in_Europe_Insights_from_a_Multiple-Group_Latent-Class_Factor_Approach
Radtke K. Transnational Solidarity in the Face of Humanitarian Crises: Trends in Voluntary Giving in Germany. International Studies Association 48th Annual Convention. Chicago. USA, 2007. URL: http://citation.allacademic.com//meta/p_mla_apa_research_citation/1/7/9/1/8/ pages179186/p179186-3.php
Dasgupta P., Serageldin I. Social capital: a multifaceted perspective. World Bank Publications. 2000. URL: https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/663341468174869302/social-capital-a-multifaceted-perspective
Cortland C., Craig M., Shapiro J., Richeson J., Neel R., Goldstein N. Solidarity Through Shared Disadvantage: Highlighting Shared Experiences of Discrimination Improves Relations Between Stigmatized Groups. Journal of Personality and Social Psychology. Advance online publication. 2017. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28581301/
Yamagishi T., Mifune N. Social exchange and solidarity: in-group love or out-group hate? Evolution and Human Behavior. 2009. No. 30 (4). URL: https://eprints.lib.hokudai.ac.jp/dspace/bitstream/2115/38822/1/30-4_p229-237.pdf
Kiess J., Trenz H. Ties of solidarity and the political spectrum: partisan cleavages in reported solidarity activity across Europe. American Behavioral Scientist. 2019. No. 63 (4). URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/0002764218823839
Converse P. The nature of belief systems in mass publics (1964). Critical Review. 2006. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/08913810608443650
Simon B. Individuals, groups, and social change: On the relationship between individual and collective self-interpretations and collective action. In C. Sedikides & J. Schopler (Eds.), Intergroup cognition and intergroup behavior. Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum, 1998. URL: https://psycnet.apa.org/record/1997-36627-011
Tajfel H. The exit of social mobility and the voice of social change: Notes on the social psychology of intergroup relations. Social Science Information. 1975. No. 14 (2). URL: https://psycnet.apa.org/record/1976-25867-001
Turner J. Explaining the nature of power: A three-process theory. European Journal of Social Psychology. 2005. No. 35 (1). URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/ejsp.244
Pierson P. Politics in time. History, Institutions, and Social Analysis. Princeton University Press, 2004. 208 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Траверсе Тетяна , Кравченко Софія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
