Загрози демократії в Європі: угорський прецедент

Анотація

Захист демократії – це складна теоретична і прикладна проблема політичних наук. У статті проблема досліджується на прикладі діяльності Європейського парламенту, зокрема, здійснено контент-аналіз його дев’яти резолюцій. Ці документи були ухвалені у Страсбурзі з 2011 по 2022 рр. Усі вони стосувалися стану демократії лише в одній із держав-членів ЄС – Угорщині. Резолюції схожі між собою, оскільки загалом систематично констатують згортання прав і свобод в Угорщині. На початку правління уряду В. Орбана його оцінки Європарламентом були критичні, але декларативні. Зрештою, резолюції перетворилися у досить деталізовані документальні свідчення розвитку автократії в Угорщині. Виявлені багаторазові повторення, взаємні закликання у цих документах, що, водночас, лише підтверджують тезу про задавнені проблеми автократії. Аналіз документів дозволяє стверджувати, що і в самій транснаціональній інституції усвідомлюють власну інертність і бездіяльність. В умовах російсько-української війни євродепутати закликають інституції ЄС використати всі існуючі інструменти, щоб забезпечити захист демократії в Європі. Водночас очевидні й застереження щодо неконтрольованості сучасних автократій.

Проблема захисту демократичних прагнень громадян окремих держав у межах ЄС та загалом у глобальному масштабі постає як специфічний шлях демократизації „знизу” vs „згори”. Досвід угорської (анти)демократії прочитаний у ретроспективі, а також у призмі реалій російської агресії. Документуючи випадки уповільненого реагування на гострі загрози демократії, варто, однак, утриматися від деструктивної критики міжнародних інституцій загалом. Рекомендовано натомість шукати інноваційні моделі, конкретні механізми й інструменти, що допоможуть розвивати стійкість світової демократії, оперативніше напрацьовувати та приймати необхідні безпекові рішення, в т. ч. і зусиллями вже існуючих інституцій.