„Історія мігранта”: форми збору даних та способи їх представлення у наукових публікаціях

Автор(и)

  • Володимир Гнатюк Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету „Львівська політехніка” , Україна https://orcid.org/0000-0002-2608-659X

Ключові слова:

„історія мігранта”, загальна анкета, календар історії життя, графік історії міграції, тематичне дослідження, форма збору даних, класифікація даних, агрегація даних, діаграма Лексіса

Анотація

У статті висвітлено питання комплексного розгляду трьох форм збору даних з міграційних історій переміщених осіб та чотирьох способів їхньої презентації у наукових публікаціях. Підкреслено, що сьогодні найбільш уживані серед науковців формати – це звичайні анкети, календарі історії життя та графіки історії міграції, які методично можуть використовуватися альтернативно один до одного як самостійні інструменти або взаємодоповнюватися під час збору даних. Також виділено аналітичні ситуації, за яких доречно апробовувати ці форми, а саме: 1) звичайні анкети ефективні тоді, коли треба зафіксувати невелику кількість фактів про історію міграції індивіда, а сама інформація є кількісною за природою збору; 2) календарі історії життя оптимальні для формування повної міграційної історії, будучи інструментарієм, що спрямований на висвітлення різноманітних сфер життя однієї особи за весь її час існування; 3) графіки історії міграції більш цінні, коли фокус уваги знаходиться на довготривалих міжособистісних зв’язках (як правило, родинних стосунках) у просторовому та хронологічному схопленні. Додатково зроблено акцент на розкритті питання про відмінності, які витікають з кожної форми збору та мають відповідні наслідки для аналізу отриманих даних. У розвідці розглянуто можливі чотири шляхи реалізації даних з історій міграції у наукових роботах, зокрема, як: 1) тематичні дослідження; 2) база для виявлення і класифікації закономірностей; 3) агрегація кількісних даних; 4) інформаційна довідка, що не є чітко вираженою у тексті. Акцентовано на ідеї, що місце історій мігрантів набуло нового значення, оскільки за останні роки вони сприймаються не винятково як первинний матеріал для аналітичної роботи дослідника, що без наступного вторинного осмислення не становитиме пізнавальної цінності, а вже як ключове джерело, на основі якого отримуються вагомі висновки. Окреслено, що завдяки концептуальній наближеності до ідеї „усної історії” „історії мігрантів” потенційно можуть стати потужною доказовою базою у політичному дискурсі та рамках міжнародного права стосовно скоєних злочинів проти людства. Це по-особливому „піднімає” сучасне „українське питання” у всьому світі науково та прагматично, зважаючи на події минулорічної військової агресії Росії, що триває досі.

Посилання

Гнатюк В. „Усна історія” як концептуальна форма у вивченні історичних питань (на прикладі Голодомору 1932–1933). Збірник наукових праць „Національна пам’ять” (на вшанування жертв тоталітаризму). Частина VI. Львів : Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького, 2023. С. 27–33.

Hnatiuk V. „Usna istoriia” yak kontseptualna forma u vyvchenni istorychnykh pytan (na prykladi Holodomoru 1932–1933). Zbirnyk naukovykh prats „Natsionalna pam’iat” (na vshanuvannia zhertv totalitaryzmu). Chastyna VI. Lviv : Drukarnia LNMU imeni Danyla Halytskoho, 2023. S. 27–33. („Oral history” as a conceptual form in the study of historical issues (on the example of the Holodomor of 1932–1933).

Комплексні вимірювальні інструменти в соціологічних дослідженнях: розроблення, адаптація, обґрунтування / ред. : Є. Головаха, С. Дембіцький. Київ : Інститут соціології НАН України, 2022. 405 с.

Kompleksni vymiriuvalni instrumenty v sotsiolohichnykh doslidzhenniakh: rozroblennia, adaptatsiia, obgruntuvannia / red. : Ye. Holovakha, S. Dembitskyi. Kyiv : Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy, 2022. 405 s. (Complex measuring instruments in sociological researches: development, adaptation, justification).

Ключковська І., П’ятковська О., Марусик Ю., Гойсан В., Жилич Х., Качур Дз. Українці Південно-Африканської Республіки: суспільство, ідентичність, майбутнє. Результати дослідження. Львів : Колор ПРО, 2020. 262 с.

Kliuchkovska I., P’iatkovska O., Marusyk Yu., Hoisan V., Zhylych Kh., Kachur Dz. Ukraintsi Pivdenno-Afrykanskoi Respubliky: suspilstvo, identychnist, maibutnie. Rezultaty doslidzhennia. Lviv : Kolor PRO, 2020. 262 s. (The Ukrainians of South African Republic: Society, Identity, Future).

Ключковська І., П’ятковська О., Марусик Ю., Черепенчук В., Манюк Х. Українці Туреччини: суспільство, ідентичність, майбутнє. Результати дослідження. Львів : Колор ПРО, 2022. 315 с.

Kliuchkovska I., P’iatkovska O., Marusyk Yu., Cherepenchuk V., Maniuk Kh. Ukraintsi Turechchyny: suspilstvo, identychnist, maibutnie. Rezultaty doslidzhennia. Lviv : Kolor PRO, 2022. 315 s. (The Ukrainians of Turkey: Society, Identity, Future).

Маєрчик М. Польові дослідження: проблема достовірності й порозуміння. Народна творчість та етнографія. 2003. № 5–6. С. 82–85.

Maierchyk M. Polovi doslidzhennia: problema dostovirnosti y porozuminnia. Narodna tvorchist ta etnohrafiia. 2003. No. 5–6. S. 82–85. (Field researches: the problem of credibility and understanding).

Auriat N. „My wife knows best”. A comparison of event dating accuracy between the wife, the husband, the couple, and the Belgium population register. Public Opinion Quarterly. Oxford : Oxford University Press. 1993. No. 57. P. 165–190.

Auriat N. Who forgets? An analysis of memory effects in a retrospective survey on migration history. European Journal of Population. New York : Springer. 1991. No. 7. P. 311–342.

Axinn W., Pearce L., Ghimire D. Innovations in life history calendar applications. Social Science Research. Cambridge : Academic Press. 1999. No. 28. P. 243–264.

Belli R., Callegaro M. The emergence of calendar interviewing: a theoretical and empirical rationale. Calendar and Time Diary Methods in Life Course Research. Thousand Oaks : Sage, 2009. P. 31–52.

Belli R., Shay W., Stafford F. Event history calendars and question list surveys. A direct comparison of interviewing methods. Public Opinion Quarterly. Oxford : Oxford University Press. 2001. No. 65. P. 45–74.

Bernard H., Killworth P., Kronenfeld D., Sailer L. The problem of informant accuracy. The validity of retrospective data. Annual Review of Anthropology. San Mateo : Annual Reviews. 1984. No. 13. P. 495–517.

Bilsborrow R., Hugo G., Oberai A., Zlotnik H. International Migration Statistics. Guidelines for Improving Data Collection Systems. Geneva : International Labour Office, 1997. 436 p.

Boyle P., Halfacree K., Robinson V. Exploring Contemporary Migration. Harlow : Longman, 1998. 296 p.

Carling J. Collecting, analysing and presenting migration histories. Handbook of research methods in migration. Cheltenham, Northampton : Edward Elgar Publishing. 2012. P. 137–162.

Carling J. Mother–child trajectories in Cape Verdean transnational families. Paper presented at Transnational Parenthood and Children-Left-Behind. Oslo : Peace Research Institute Oslo (PRIO), 2008.

Carling J. Towards a demography of immigrant communities and their transnational potential. International Migration Review. New York : SAGE Publications. 2008. No. 42. P. 449–475.

Cicirelli V. Sibling Relationships across the Life Span. New York : Plenum Press, 1995. 266 p.

Cohen J., Sirkeci I. (Eds.). Handbook of Culture and Migration. Cheltenham : Edward Elgar Publishing, 2021. 480 p.

Dijkstra W., Smit J., Ongena Y. An evaluation study of the event history calendar. Calendar and Time Diary Methods in Life Course Research. Thousand Oaks : Sage, 2009. P. 257–276.

Eltringham N. „We are not a Truth Commission” Fragmented Narratives and the Historical Record at the International Criminal Tribunal for Rwanda. Journal of Genocide Research. London : Routledge Taylor and Francis Group. 2009. No. 11. P. 55–79.

Fiddian-Qasmiyeh E., Loescher G, Long K., Sigona N. (Eds). The Oxford Handbook of Refugee and Forced Migration Studies. Oxford : Oxford University Press, 2014. 784 p.

Freedman D., Thornton A., Camburn D., Alwin D., Young-DeMarco L. The life history calendar: a technique for collecting retrospective data. Sociological Methodology. Washington : American Sociological Association. 1988. No. 18. P. 37–68.

Hagerstrand T. Diorama, path and project. Human Geography. An Essential Anthology. Oxford : Blackwell, 1996. P. 650–674.

Harris D., Parisi D. Adapting life history calendars for qualitative research on welfare transitions. Field Methods. New York : SAGE Publications. 2007. No. 19. P. 40–58.

King R., Skeldon R., Vullnetari J. Internal and international migration: Bridging the theoretical divide. Paper presented at Theories of Migration and Social Change. Oxford : Oxford University Press, 2008.

Lucas R. Migration (draft questionnaire modules). Designing Household Survey Questionnaires for Developing Countries. Washington, DC : The International Bank for Reconstruction and Development. 2000. No. 3. P. 333–348.

Miller D., Miller L. Survivors: An Oral History of the Armenian Genocide. Los Angeles : University of California, 1999. 274 p.

Mulder C. The family context and residential choice: a challenge for new research. Population, Space and Place. New Jersey : Wiley. 2007. No. 13. P. 265–278.

Mulder C., van Ham M. Migration histories and occupational achievement. Population, Space and Place. New Jersey : Wiley. 2007. No. 11. P. 173–186.

Reed H., Andrzejewski C., White M. Men’s and women’s migration in coastal Ghana: an event history analysis. Demographic Research. Rostock : Max-Planck Institute for Demographic Research. 2010. No. 22. P. 771–812.

Sayles H., Belli R., Serrano E. Interviewer variance between event history calendar and conventional questionnaire interviews. Public Opinion Quarterly. Oxford : Oxford University Press. 2010. No. 74. P. 140–153.

Smith J., Thomas D. Remembrances of things past: test–retest reliability of retrospective migration histories. Journal of the Royal Statistical Society: Series A. New Jersey : Wiley. 2003. No. 166. P. 23–49.

Toney M., Golesorkhi B., Stinner W. Residence exposure and fertility expectations of young Mormon and non-Mormon women in Utah. Journal of Marriage and Family. Saint Paul : National Council on Family Relations. 1985. No. 47. P. 459–465.

Tufte E. The Visual Display of Quantitative Information. Chesire : Graphics Press LLC, 2001. 200 p.

Van Hear N. New Diasporas. The Mass Exodus, Dispersal and Regrouping of Migrant Communities. London : UCL Press, 1998. 316 p.

Vargas-Silva C (Ed.). Part II. Introduction to different techniques and approaches. Handbook of research methods in migration. Cheltenham, Northampton : Edward Elgar Publishing, 2012. P. 117–269.

White M. (Ed.). International Handbook of Migration and Population Distribution (International Handbooks of Population, 6). New York : Springer, 2016. 643 p.

Wu L. Event history models for life course analysis. Handbook of the Life Course. New York : Kluwer Academic Publishers, 2003. P. 477–502.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-27

Як цитувати

Гнатюк, В. (2023). „Історія мігранта”: форми збору даних та способи їх представлення у наукових публікаціях. Політичні дослідження / Political Studies, (1 (5).), 123–143. вилучено із http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/280395

Номер

Розділ

Політична соціологія