Що вивчають соціальні науки: інститути чи інституції?

Автор(и)

  • Віктор Котигоренко Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-0302-6794

Ключові слова:

соціальні науки, наукові поняття, інституції, теорія інституціоналізму, інституціональні дослідження, інститути

Анотація

Ця стаття про поняття соціальних досліджень, щодо якого тривають безперестанні дискусії. У традиції науковців західних країн це поняття означують словом „інституції" (institu­tions). На пострадянському просторі, зокрема в Україні, таких слів два: „інститути" (institutes) та „інституції".

У першому випадку полеміка сфокусована на питаннях, які саме аспекти інституцій та їх функціонування слід вивчати, щоб здобути знання, важливе для розроблення й ухвалення дієвих управлінських рішень, що сприятимуть покращенню ситуації в усіх сферах соціальних відносин і соціальної поведінки. Адже інституції є визначальними структурними компонентами й регуляторами функціонування суспільства як системи.

У другому випадку серед пріоритетів дискусії питання, як припасувати термін „інститути" до понятійного апарату інституціональних економічних, політичних та інших соціальних досліджень. Витоки цієї дискусії сягають часів СРСР. Тоді, як відомо, вектори наукового пошуку визначалися з Москви. Там виконувалися й звідти поширювалися російськомовні переклади результатів досліджень західних науковців. При цьому траплялися оказії некоректних перекладів і неадекватних трактувань. Саме так сталося з розщепленням терміна-поняття „інституції" на два: „інституції" та „інститути". Перевага надавалася другому. Сталося це усупереч термінологічній традиції інституціональних досліджень, започаткованих на Заході ще в останній чверті 1800-х рр. Від початку 1990-х оновлені парадигми інституціоналізму для багатьох учених у всьому світі — українських також — стали одним з головних інструментів соціального пізнання.

Щоб ефективно застосовувати цей інструмент для вивчення, прогнозування та моделювання імовірних і бажаних соціальних змін у своїй та інших країнах, необхідно узгодити терміни й поняття національного наукового дискурсу з питомим тезаурусом інституціональних досліджень країн, де ці дослідження починалися й дотепер є лідерськими. У такому разі доведеться визнати факт, що об'єктом і предметом останніх є феномени, відомі саме як „інституції", а не „інститути".

Звісно, зв'язок між цими двома термінами і поняттями існує. Однак він не є ані об'єкт-предметним, ані концептуальним. Цей зв'язок інфраструктурний. Він полягає в тому, що інститути є організаціями, де науковці досліджують теоретичні та прикладні аспекти становлення й функціонування соціальних інституцій. А ті, хто в інститутах навчається, вивчають результати дослідження інституцій і мають можливість брати участь у таких дослідженнях. Коротко кажучи: інституції вивчають в інститутах.

Перша частина статті — про генезис термінів і понять „інституції" та „інститути" у науковому дискурсі в Україні. Друга — про трактування цих термінів і понять на Заході. Порівняння двох дискурсів та їх історії дало аргументи для висновку про необхідність узгодження першого з другим. Можливо, ця пропозиція потребуватиме цільового обговорення.

Посилання

Веблен, Т. (1984). Теория праздного класса (В. В. Мотьілев, Ред. ; С. Г. Сорокина, Пер.). Москва: Изд. „Прогресс".

Вовканич, С. Й. (2016). Префекти в системі децентралізації влади: новий інститут, модерна інституція (організація) чи розвиток в Україні неоінституціоналізму? Регіональна економіка, 80(2), 18-33. http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2016_2_6

Воронкова, В. Г. (1999). Інститут. У Ю. С. Шемшученко та ін. (Ред.). Юридична енциклопедія (Т. 2. Д-Й), (с. 696-697). Київ: Вид-во „Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана.

Гайдай, Т. В. (2006). Інституція як інструмент інституційного економічного аналізу. Економічна теорія, 2, 53-64.

Гриценко, А. А. (2006). Институциональная архитектоника: предмет, основные законы, методология. Научные труды ДонНТУ. Серия: Экономическая, 103-1, 31-37.

Гриценко, А. А. (Ред.). (2008). Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований. Киев: Форт.

Дементьєв, В. (2015). Сучасна теорія інститутів: ідентифікація предметного поля. Економічна теорія, 1, 26-49.

Джери, Дэвид, & Джери, Джулия. (2001). Большой толковый социологический словарь (Collins) (Том 1. А-О). Москва: Вече, АСТ.

Ильичев, Л. Ф. и др. (Ред.). (1983). Институт социальный. У Философский энциклопеди-ческий словарь (с. 209). Москва: Сов. Энциклопедия.

Іншаков, О. В., & Фролов, Д. П. (2011). Інституція — ключ до розуміння економічних інститутів. Економічна теорія, 1, 52-62. http://dspace.nbuv.gov.ua/ handle/123456789/28447

Кармазіна, М., & Шурбована, О. (2006). „Інститут" та „інституція": проблема розрізнення понять. Політичний менеджмент, 4, 10-19. https://ipiend.gov.ua/wp-content/ uploads/2018/07/karmazina_instytut-2.pdf

Касториадис, К. (2003). Воображаемое установление общества (Г. Волкова, С. Офертас, Пер.). Москва: Издательство „Гнозис", Издательство „Логос".

Катигробова, О. В. (2011). Сутнісна характеристика понять „інститут" та „інституція" в теорії інновацій. SWorld. https://www.sworld.com.ua/index.php/economy-311/ economic-theory-and-history-311/7510-description-of-understanding-sutnsna- qnstitutq-ta-qnstitutsyaq-in-teor-nnovatsy

Коваленко, Ю. (2010). Зміст категорії „інституція" в інституційному економічному аналізі. Вісник Тернопільського національного економічного університету, 4, 19-31. https://visnykj.wunu.edu.ua/index.php/visnykj/article/view/202

Лібанова, Е. М. (Ред.). (2023). Напрями повоєнного відновлення довкілля та забезпечення резилієнтності екосистем: монографія. Київ: Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.

Лозинська, Т. М. (2014). До проблеми вживання термінів „інститут" і „інституція" в контексті інституціонального аналізу. Бізнес Інформ, 7, 8-13. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/binf_2014_7_2

Мазур, О. Є. (2014). Систематизація підходів до визначення категорії „інститут". Економіка розвитку, 1, 41-45. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecro_2014_1_9

Макалюк, І., Жалдак, Г., & Мартиненко, В. (2022). „Інституція" та „інститут": тенденція „штучної підміни" понять. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 8(1), 204-234. https://doi.org/10.51599/are.2022.08.01.11

Маркс, К. (1951). Капитал. Критика политической экономии. (Т. I. Кн. I: Процесс производства капитала). Москва: Госполитиздат.

Назаров, Н. К. (2021). Дефінітивний аналіз інституційних імперативів розвитку соціально- трудових відносин. Теоретичні та прикладні питання економіки, 42(1), 228-237. https://doi.org/10.17721/tppe.2021.42.18

Несинова, С. В. (2014). Необхідність наукового обґрунтування сутності поняття інститут в праві. Право і суспільство, 4, 38-43.

Николюк, О. М. (2013). Інституціональна економіка: ключові положення та основні поняття. Сталий розвиток економіки, 5, 43-50. http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2013_5_7

Норт, Д. (1997). Институты, институциональные изменения и функционирование экономики (А. Н. Нестеренко, Пер. ; Б. З. Мильнер, Ред.). Москва: Фонд экономической книги „Начала".

Норт, Д. (2000). Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки (І. Дзюб, Пер.). Київ: Основи.

Норт, Д., & Расков, Д. Е. (2007). „Понять, как устроено общество и как оно изменяется": Интервью с профессором Д. Нортом. Вестник Санкт-Петербургского университета. Экономика, 4, 3-9. https://economicsjournal.spbu.ru/artide/view/3928

Обушна, Н. І. (2016). Особливості категоріального апарату інституціональної теорії у площині державного управління. Менеджер: вісник Донецького державного університету управління. Серія Державне управління, 1, 40-48. http://nbuv.gov. ua/UJRN/Nzhm_2016_1_8

Ориу, М. (1929). Основы публичного права (Е. Пашуканис, Пер. ; Н. Челяпов, Ред.). Москва: Изд-во Ком. Акад.

Пастух, Н. В. (2013). Проблема визначення поняття „соціальна інституція" у науковій літературі. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота, 27, 146-148. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/1861

Пилипенко, Г. М. (2008). Категоріальне оформлення поняття „інститут": проблеми і перспективи інституціональної теорії. Економічний вісник НГУ, 4, 12-18.

Помаза-Пономаренко, А. Л. (2018). Інституціональні аспекти державної соціальної політики: Україна та світ. Вісник Національного Університету Цивільного Захисту України, 8(1), 258-263. https://doi.org/10.5281/zenodo.1240934

Про затвердження Переліку наукових спеціальностей. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1057 (2011) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z1133-11/conv#n16

Рафальський, О. О., & Майборода, О. М. (Ред.). (2019). Демократизація політичних інститутів і суспільний розвиток в Україні: збірник наукових праць. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. https:// ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/06/demokratysatsia_politychnyh_instytutiv.pdf

Рибій, О. (2011). Інститут політичний. У Ю. Левенець та ін. (Ред.). Політична енциклопедія (c. 288-289). Київ: Парламентське видавництво.

Руденко, О. М., & Сегеда, Т. М. (2016). Інституціалізація діалогу влади та громадянського суспільства. Global world: науковий альманах, 2, 23-31. https://eprints.oa.edu.ua/ id/eprint/6216/1/Global_world_2_2006-23-31.pdf

Сисоєв, О. В. (2014). Поняття „інститут" та „інституція": економічний контекст. Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки, 3, 140-149. http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_eco_2014_3_18

Сорокина, С. (1984). Торстейн Веблен и его книга „Теория праздного класса" (В Т. Веблен Вступительная статья). Теория праздного класса (с. 5-54). Москва: Изд. „Прогресс".

Спенсер, Г. (2015). История политических институтов. У Политические сочинения в 5 т. (Т. 3). ООО „ИД "Социум"". https://cutt.ly/7w5gxV3V (Печатается по изданию: Спенсер, Г. (1882). Развитие политических учреждений. СПб.: Изд-во журн. „Мысль").

Стрижак, О. О. (2016). Поняття інституту: основні підходи до визначення суті та змісту. Економіка та держава, 8, 38-43. http://www.economy.in.ua/?op=1&z=3573&i=5

Сухорукова, М. О., & Педь, І. В. (2016). Прояви глобальної інституціоналізації фіскальної політики у світовій системі господарства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство, 8(2), 94-98. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/12127

Туманов, В. (1962). Институционализм. У Ф. В. Константинов (Ред.). Философская энциклопедия. Т. 2 (с. 281-282). Москва: Государственное научное издательство „Советская энциклопедия".

Усюк, Т. В. (2011). Загальне та особливе у дефініціях теорії інституціоналізму. Сталий розвиток економіки, 8(5), 169-173. http://ir.polissiauniver.edu.ua/ bitstream/123456789/2518/1/SRE_2011_5_169-173.pdf

Федорчак, О. (2016). Проблема наукового визначення категорій „інститут" та „інституція" та її управлінське значення. Актуальні проблеми державного управління, 68(4), 49-54. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2016_4_10

Хаустова, В. Є., Решетняк, О. І., & Зінченко, В. А. (2023). Інститути та інституційна резильєнтність: сутність і роль у повоєнній розбудові економіки України. Бізнес Інформ, 11, 77-92. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-11-77-92

Ходжсон, Д. (2003). Экономическая теория и институты. Манифест современной институциональной экономической теории (М. Я. Каждан, Пер. ;. В. И. Маевский, Науч. ред., Пер.). Москва: Изд-во „Дело" (Оригинальная работа опубликована в 1988 году).

Чубарь, О. Г. (2013). Інститути та інституціональне середовище: теоретичні узагальнення засад економічного розвитку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Економіка", 40(3), 98—104. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/1148

Шолом, А. С., & Беренда, С. В. (2015). Етимологія поняття „institution" та еволюція його змістовної сутності в економічних дослідженнях на прикладі СОТ. Проблеми економіки, 1, 319-325. https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of- economy-2015-1_0-pages-319_325.pdf

Шпикуляк, О. Г. (2009). Інституції аграрного ринку. Київ: ННЦ „ІАЕ" УААН.

Cambridge Dictionary (n.d.). Institute. https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/ institute

Cambridge Dictionary (n.d.). Institution. https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/ institution

Castoriadis, C. (1987). The Imaginary Institution of Society. Translated by Kathleen Blarney. Cambridge: Polity Press. https://files.libcom.org/files/57798630-Castoriadis-The- Imaginary-Institution-of-Society.pdf

Castoriadis, С. (1975). L'Institution imaginaire de la societe. Paris: Editions du Seuil.

Commons, J. R. (1931). Institutional Economics. American Economic Review, 21, 648-657. https://la.utexas.edu/users/hcleaver/368/368commonsoninstitutionalecontable.pdf

Hamilton, W. H. (1932). Institution. In Encyclopaedia of the Social Sciences. Edited by E. R. A. Seligman. Vol. 8. Industrial Revolution-Labor Turnover. (p. 84-89). New York: Macmillan. Macmillan.

Hauriou, M. (1916). Principes de droit public à l'usage des étudiants en licence (3e année) et en doctorat ès-sciences politiques (2e éd.). Paris, L. Tenin. https://gallica.bnf.fr/ ark:/12148/bpt6k553439

Hodgson, G. M. (1988). Economics and Institutions: A Manifesto for a Modern Institutional Economics. Cambridge and Philadelphia: Polity Press and University of Pennsylvania Press.

Hodgson, G. M. (2006). What Are Institutions? Journal of Economic Issues, 40(1), 1-25. https://doi.org/10.1080/00213624.2006.U506879

Jary, D., & Jary, J. (1995). Collins dictionary of sociology (2nd ed.). Glasgow: Harper Collins.

Lewis, C. T., & Short, C. (1879). Harpers' Latin Dictionary: A New Latin Dictionary Founded on the Translation of Freund's Latin-German Lexicon Edited by E. A. Andrews. New York and Oxford: Harper & Brothers and Clarendon Press.

Merriam-Webster (n.d.). Institute. https://www.merriam-webster.com/dictionary/institute

Merriam-Webster (n.d.). Institution. https://www.merriam-webster.com/dictionary/ institution

Miller, S. (2019). Social Institutions. In E. N. Zalta (Ed.) The Stanford encyclopedia of philosophy. (Summer 2019 ed.). Stanford University. https://plato.stanford.edu/ archives/sum2019/entries/social-institutions/

North, D. C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678

North, D. C. (1991). Institutions. Journal of Economic Perspectives, 5(1), 97-112. https://doi. org/10.1257/jep.5.1.97

Spencer, H. (1876). Political Institutions, being Part V of the Principles of Sociology (The Concluding

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-06

Як цитувати

Котигоренко, В. . (2024). Що вивчають соціальні науки: інститути чи інституції?. Політичні дослідження / Political Studies, (1 (7), 172–198. вилучено із http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/305748

Номер

Розділ

Наукові дискусії