Від мультикультуралізму до нативізму: динаміка наукових підходів

Анотація

У статті розглянуті зміни уявлень про політику мультикультуралізму та причини відмови від неї в низці країн Європи та переходу до нативізму. Дається визначення мультикультуралізму та нативізму. Розглядається історія появи цих понять. У статті дається огляд тематики сучасних досліджень мультикультуралізму та нативізму зарубіжних та вітчизняних учених. Аналізуються різні погляди на ці проблеми. Не всі вчені погоджуються з тим, що мультикультуралізм переживає кризу. Дехто вважає, що нині відбувається зміна форм і методів здійснення цієї політики. Показаний зв’язок політики мультикультуралізму та її критики з процесами міграції населення в епоху глобалізації. Зазначається, що іммігранти, що стають громадянами європейських країн, які їх приймають, є переважно носіями відмінної політичної культури від тієї, яка існує в країнах з розвиненою демократією. Увага приділяється можливості прискорення процесу інтеграції іммігрантів у західне суспільство, засвоєння ними його цінностей. Розглядається також обговорення питання про те, чи впливає обов'язковість інтеграції іммігрантів на ставлення до них європейців. У статті висвітлений вплив кризи політики мультикультуралізму та посилення нативізму на зміну партійного ландшафту. Ці зміни пов’язані зі зміною настроїв у суспільстві, політичних уподобань виборців, наданням переваги праворадикальним популістським партіям, яких ще називають "антиіммігрантськими". Праворадикальні популістські партії, навіть не бувши більшістю в представницьких органах влади європейських країн, добилися в деяких з них таких змін іммігрантської політики, які їх влаштовують. Відмова від мультикультуралізму створює передумови зростання конфліктності в суспільстві, а також поширення ксенофобії, злочинності та неконвенційних акцій протесту. В умовах інформаційної війни ворожі країни можуть використати наявні суперечності в європейських країнах для дестабілізації ситуації. Дослідження цих питань є актуальним, оскільки дозволяє своєчасно виявляти та запобігати конфліктам, зберігати стабільність, зміцнювати демократію.