Політична культура в епоху цифровізації: нові дослідницькі інструменти

Анотація

У статті висвітлено, як цифровізація вплинула на політичну культуру та способи її дослідження. Доведено, що класичні методи аналізу, які були революційними та дієвими для політичної науки ХХ століття, втрачають свої пояснювальні можливості через величезні обсяги інформації, швидкість її поширення та зміну каналів і шляхів комунікації, перехід суб’єктів у кіберпростір. Обґрунтовано можливості нових методів аналізу великих
даних, соціальних мереж та цифрових текстів, що дають унікальні можливості для вивчення політичних процесів у реальному часі та
на широких вибірках. Запропоновано до використання такі методи, як аналіз великих даних (Big Data analysis), соціальний мережевий аналіз, автоматизований контентаналіз та етнографія цифрових спільнот. Проаналізовано переваги (швидкість і масштаб, точність і деталізація, автоматизація, нові джерела даних, візуалізованість, мультидисциплінарність) та недоліки (етичні питання, недостатність відкритих даних, обмеження доступу до даних, недосконалість мовних моделей та інструментів автоматичного аналізу для української мови) методів вивчення
політичної культури на сучасному етапі. Окрему увагу звернено на проблеми, викликані цифровізацією, які мають бути враховані при інтерпретації результатів досліджень: проблема репрезентативності даних, доступ до даних на приватних платформах, обмеження приватних компаній, фільтрування даних, алгоритмічні впливи, тіньові дані та нерепрезентативність через упередженість, що виявляються, зокрема, у використанні західного канону сприйняття та аналізу політичної культури та ігнорування підходів Сходу, не враховуючи їх проникнення у сфери життя Європи
та Заходу. Доведено значний потенціал та функціональність проаналізованих методів для удосконалення досліджень політичної культури та сформульовано перспективи майбутніх наукових розвідок у цьому аспекті.