Стратегічний наратив як складова системи державного управління США

Анотація

У статті досліджено поняття стратегічного наративу, проаналізована еволюція його застосування у стратегічних комунікаціях США, зокрема у сфері національної безпеки. Означено роль стратегічного наративу у визначенні державної інформаційної політики США. Зазначено вітчизняних академічних дослідників, що вивчають тему стратегічного наративу, а також пов’язану офіційну документацію держави України, зокрема у контексті безпосереднього залучення до неї згаданого поняття.

Стаття охоплює основні етапи та акторів, які сприяли внесенню поняття стратегічного наративу до офіційного політичного дискурсу США, а також контексти, що зумовили зростання його актуальності. Розглянуто концептуальні підходи до стратегічного наративу в академічних та експертних колах США. Описано взаємозв’язок стратегічного наративу з інституціоналізацією стратегічних комунікацій у сфері політичного управління США.

Окрема частина присвячена розгляду функцій стратегічного наративу як інструменту формування організаційної стратегії, визначення ролей співробітників та артикулювання аксіологічних принципів, що реалізуються через комунікаційну політику. Обґрунтовується його значущість у формуванні ідентичності підприємницьких, державних та міжнародних структур, впливі на суспільні уявлення та легітимізацію політичних дій.

Розглянуто аспекти застосування стратегічного наративу в інформаційному просторі, зокрема його роль у проєктуванні зовнішнього позиціонування держави. Проведено аналіз упровадження стратегічного наративу в офіційні політичні документи США. Визначено його значення у формуванні суспільної думки та зовнішньої політики США.

Висновується, що стратегічний наратив є важливим інструментом державної політики, що забезпечує ефективну комунікацію та сприяє реалізації стратегічних цілей у сфері національної безпеки та міжнародних відносин. Підкреслюється його значущість у формуванні інформаційної політики в умовах гібридної війни.