Політика щодо плагіату, самоцитування та дублювання публікацій

Особливим випадком неправомірної поведінки авторів є плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України “Про освіту”).

Плагіат є крадіжкою інтелектуальної власності, а тому подані до журналу «Політичні дослідження» авторські оригінали статей, які містять суттєві текстові запозичення з інших статей, монографій тощо без зазначення авторства, будуть негайно відхилені редакцією.

Перевірка на наявність текстових запозичень здійснюється редакцією журналу на етапі внутрішнього рецензування за використанні програми  Unicheck.

Оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів є самоплагіатом. 

Для уникнення цього, під час повторного використання тексту зі своїх раніше опублікованих статей автор (співавтори) обов’язково мають оформити цей текст як цитату з відповідним покликанням на першоджерело, щоб уникнути оманливого сприйняття читачами унікальності нової статті. Це ж стосується частин дисертаційних досліджень, які не були опубліковані.

Однак об’єм тексту, який був опублікований авторами раніше, не може становити більше 15%.

Політика щодо дублювання публікацій

У разі, коли автори повторно використовують великі частини своїх публікацій без чіткого посилання на першоджерело, вважаються дублюванням публікації. Дублюванням є публікації ідентичної статті в кількох журналах або додавання незначної кількості нових даних до раніше опублікованої статті.

Якщо автор бажає подати до журналу статтю, яка повністю або частково вже опублікована або буде опублікована в іншому журналі, автор повинен зазначити деталі в супровідному листі до подання. Редакція журналу може розглянути  таку  статтю, якщо інша робота опублікована мовою країн країн ОЕСР, а її основні результати та висновки важливі  для українськомовного читача. У таких випадках журнал може опублікувати переклад статті українською мовою  з відповідним покликанням на іноземне першоджерело.

Редакція журналу не заперечує проти попередньої публікації результатів дослідження, представленого у рукописі статті до журналу, як препринтів для перегляду іншими науковцям.

Препринти

Препринти – це  авторська версія наукового рукопису до офіційного рецензування в журналі, яка зберігається на публічному сервері; препринти також можуть бути розміщені в будь-який час під час рецензування. Публікація препринтів не вважається попередньою публікацією чи дублюванням публікацій та не заважає процесові розгляду статті в журналі. 

Автори повинні зазначити деталі розміщення препринтів, у тому числі DOI та умови ліцензування, під час подання авторського оригіналу статті або в будь-який інший момент під час розгляду статті в журналі. Після публікації статті автор повинен оновити інформацію про препринт і додати бібліографічний опис  статті із DOI та URL-покликанням на опубліковану версію статті на вебсайт журналу.

Препринти потрібно зазначати у списку використаних джерел статей, які подано на розгляд у журнал.

У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій під час рецензування та редакційного опрацювання редакція відхиляє статтю без права повторного подання. Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат системою Unichесk виявлено незначний відсоток текстових запозичень,  редакція повертає авторам на доопрацювання. 

У разі виявлення  плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій у вже опублікованій статті буде зроблено оголошення на сторінці статті в журналі та буде запущено процедуру відкликання статті