Політична соціалізація та суб’єктивне щастя покоління Z в Україні: вплив війни, довіри до державних інституцій та інформаційного середовища

Анотація

Статтю присвячено проблемі емоційного благополуччя молоді України в умовах війни та дослідженню ключових соціально-політичних чинників, що впливають на рівень суб’єктивного щастя покоління Z. У статті висвітлено особливості формування відчуття благополуччя в контексті політичної соціалізації, інформаційного навантаження та довіри до державних інституцій. Проаналізовано результати онлайн-опитування молоді віком 15–30 років із застосуванням методів описової статистики, кореляційного та регресійного аналізу, кластеризації та тематичного аналізу відкритих відповідей. Виявлено, що найсильнішим предиктором рівня суб’єктивного щастя є оцінка майбутнього України: оптимізм щодо майбутнього позитивно корелює з благополуччям, тоді як песимізм – з його зниженням. Узагальнено, що щасливе соціальне оточення респондента асоціюється з вищим рівнем його власного емоційного стану. Акцентовано, що політична зацікавленість та довіра до інституцій самі по собі не визначають рівень щастя, однак їхня взаємодія (зокрема довіра до президента) може суттєво впливати на емоційне благополуччя. Виокремлено фактори ризику низького рівня щастя: старший вік (25–30 років), частий перегляд новин про війну та низька довіра до Верховної Ради. Аргументовано, що регулярний перегляд новин призводить до інформаційного перевантаження та емоційного виснаження. Внаслідок кластерного аналізу виокремлено чотири типи молоді з різним рівнем щастя й політичними орієнтаціями. Найщасливішими є респонденти, які не цікавляться політикою; натомість найнижчий рівень суб’єктивного благополуччя демонструють політично активні, але розчаровані громадяни. Обґрунтовано, що комплексна недовіра до влади та песимістичне сприйняття майбутнього є основними чинниками емоційної нестабільності. Практична цінність дослідження полягає у визначенні ключових детермінантів щастя молоді в умовах війни та формулюванні рекомендацій щодо розвитку позитивних очікувань, соціальної підтримки й стратегій інформаційної гігієни.