Маркери ідеологічних трансформацій українського суспільства

Анотація

У статті розглядається проблема визначення характеру і напрямів ідеологічних преференцій в Україні. Когнітивна сфера в сучасних суспільствах розвивається досить динамічним і, певною мірою, суперечливим чином. З одного боку, спостерігається деактуалізація класичних політичних ідеологічних течій і поділів, а з іншого, відбувається активне просування альтернативних ідейних конструкцій. Поряд з тим, класичні ознаки ідеологій як форм суспільної свідомості розмиваються в умовах швидких змін у сфері публічних комунікацій. Наявність цілісної суспільно-політичної доктрини та розробленої концептуальної основи більше не є визначальним фактором успіху тієї чи іншої ідеологічної пропозиції. Більшу увагу і прихильність отримують ідейні платформи, які орієнтуються на емоційний вплив та зачіпають смисложиттєві структури людської свідомості. У цьому сенсі, ідеологічні течії сучасності еволюціонують у бік релігійної проповіді чи шоу.

Визначення маркерів ідеологічних змін за цих умов є досить складною методологічною проблемою, оскільки ці зміни відбуваються в багатьох сферах одночасно та досить часто не мають типових ознак ідеології. Для їх встановлення сьогодні недостатньо відстежувати склад парламентських політичних сил та їхні рейтинги. Не можуть дати вичерпну відповідь на питання про актуальні ідеологічні преференції населення України також і соціологічні опитування громадської думки, що безпосередньо стосуються ставлення до доктрин лібералізму, консерватизму чи націоналізму. До того ж, такі опитування практично не проводяться провідними соціологічними центрами.

У цій статті запропоновано аналітичну схему дослідження ідеологічних маркерів, яка дозволяє оцінювати одночасно ціннісну мотивацію громадян та їхнє ставлення до актуалізованих у публічному просторі суспільно-політичних проектів. Оскільки ідейне життя в сучасній Україні сфокусоване на питаннях національного самовизначення та національної суб’єктності, то до аналітичної схеми також включено параметр колективної ідентичності. Окрім даних соцілогічних опитувань, як маркери ідеологічних змін в Україні, пропонується також залучати експертизу публічних наративів, вивчати зміст політик, що торкаються ідеологічних питань, та оцінювати їхню ефективність.

Ця схема дослідження маркерів ідеологічних трансформацій була застосована до широкого емпіричного матеріалу, що включає в себе дані опитувань громадської думки, фахові дослідження цінностей, соціального капіталу, національної, конфесійної, культурної самоідентифікації, орієнтацій на ключові напрями державного розвитку (європейська і євроатлантична інтеграція, демократія, подолання корупції тощо).