Інформаційно-комунікаційне середовище України: стратегії та практики протидії деструктивним впливам під час локального воєнного вторгнення рф (2014–2021)

Анотація

У дослідженні визначені основні засоби поширення ворожих деструктивних впливів у інформаційному середовищі із окресленням їх ефективності та ролі у сучасній російсько-українській війні. Визначено, що незважаючи на розгортання збройного протистояння значна частина українських громадян і надалі споживала російські медіа, які транслювали антиукраїнські наративи, виправдовуючи російську агресію проти України як “захист народу Донбасу” або захист інтересів російського та російськомовного населення України. Висвітлено, що державні органи, усвідомлюючи загалом загрозу від російських деструктивних впливів у інформаційному просторі, не змогли перешкодити діяльності російських та проросійських медіаресурсів в Україні. Визначено, що заборона діяльності окремих медіа, блогерів та інфлюенсерів в Україні мала обмежений ефект в умовах, коли вони не втрачали можливість підступно виконувати свою підривну роботу, змінюючи платформу для поширення інформації. Важливою передумовою підвищення стійкості громадян перед дією ворожих деструктивних впливів у інформаційному просторі постало підвищення медіаграмотності населення. Визначено, що українське громадянське суспільство виступило вагомою протидією поширенню наративів ворожої пропаганди, активно включаючись у спростування фейків та обмеження негативної дії інформаційно-психологічних спецоперацій ворога. При тому позиція провідних інфлюенсерів виявилася надзвичайно важливою з огляду на їх поле досяжності у інформаційному просторі. Водночас проблемою впродовж локального періоду російсько-української війни залишалося те, що не вдалося сформувати у громадян ставлення до неї як до екзистенційного для України протистояння, що зумовлювало недооцінку громадянами потенційної загрози їхнім інтересам, яку таїли у собі намагання РФ реалізувати свої імперські амбіції у зовнішній політиці.