Між Сциллою капітуляції та Харибдою вічної війни: сценарне моделювання повоєнного розвитку України

Анотація

Україна перебуває в епіцентрі не лише збройного протистояння, але й складної геополітичної гри, де кожен потенційний сценарій завершення війни несе глибокі наслідки для майбутнього нації. Стаття присвячена аналізу можливих сценаріїв завершення війни та моделюванню траєкторій повоєнного розвитку України в контексті складної соцієтальної динаміки минулого, теперішнього та майбутнього. Концептуальну основу дослідження становить соцієтальна парадигма; методологічну – інтегральна матриця соцієтального прогнозування, що забезпечує аналітичну операціоналізацію складної соцієтальної динаміки загалом та соціальної ситуації зокрема у системному ("згори донизу") та психосоціальному ("знизу вгору") вимірі. У фокусі уваги – не лише політико-військові чи економічні чинники, а насамперед глибинні процеси трансформації соцієтальної структури, масової свідомості, системи цінностей та колективної ідентичності. Розглянуто спектр варіантів: від тотальної перемоги та "замороженого конфлікту" до примусового миру та трансформації суспільства, виявляючи ризики та можливості кожного з них. Особливу увагу приділено психологічним та соціальним наслідкам тривалого протистояння. Дослідження показує, як утома від війни, обтяжена детермінованим колом криз і колективних травм, може вплинути на здатність українського суспільства до відбудови та консолідації. Розкриваються механізми, за допомогою яких різні сценарії мирного врегулювання можуть сприяти або, навпаки, перешкоджати подоланню наслідків війни. Стаття пропонує не лише опис можливих сценаріїв, але й практичні рекомендації щодо формування гнучкої та адаптивної стратегії повоєнного відновлення. Її мета – окреслити можливі контури "повоєнного майбутнього" України та стимулювати фахову дискусію про соцієтальні умови сталого миру в епоху гібридних викликів і глибоких колективних трансформацій. А також зробити внесок у дискусію про майбутнє України, пропонуючи науково обґрунтований підхід до сценарного моделювання, що може виступати інструментом не лише прогнозування, а й ціннісного самовизначення суспільства, яке шукає баланс між потребою безпеки, справедливості та відновлення в умовах невизначеності.