Особливості Європарламенту як представницького органу Євросоюзу

Анотація

Відзначено, що Європейський Парламент завдяки своєму розміру та національному, мовному та культурному плюралізму стикається з труднощами, характерними мінливій природі політичного співтовариства, яке він представляє.

Доведено, що Європарламент можна віднести до третього, гібридного типу представницького органу. Оскільки перший тип прагне забезпечити народне представництво та створити формальні умови для демократизації, а другий – характерний для міжнародних, державних і приватних організацій, для координації діяльності великої кількості учасників. Упровадження прямих виборів наблизило його до першого типу, але відсутність у нього універсальної компетенції характерна другому типу.

Основними перешкодами на шляху подальшої парламентаризації ЄС є: динаміка міжурядових відносин (поглиблення інтеграції без наднаціоналізації), спротив з боку Європейської Ради (відмова поступатися своїми повноваженнями), надмірна конституціоналізація (зростання важливості судових рішень на противагу політичним рішенням, що приймаються Європейською Радою та Європарламентом), агентизація (передача права прийняття регуляторних рішень у сфері формування та корекції ринкової політики незалежним регуляторним органам) та репрезентативність. Відзначено, що прийняття нових членів неминуче призведе до зростання дегресивності й загострення проблеми електоральної нерівності. Розглянуто переваги і недоліки альтернативних виборчих систем для підвищення репрезентативності Європарламенту.

Доведено необхідність посилення співробітництва українських політичних партій з європейськими парламентаріями, щоб заручитися їхнього підтримкою під час голосування про прийняття країни до Євросоюзу та ефективніше взаємодіяти після набуття повноцінного членства.